Адлер. Кохати, щоб вижити - Катерина Мединська

– Тобі сподобалася кімната? – Запитала Тіна дуже доброзичливим тоном.

– Так, дуже мило, – просто відповів Ерік.

Тіна посміхнулася, пройшла вперед.

– Можеш тут жити скільки захочеш. Хазяїн цієї квартири буде не проти, а мені з тобою не нудно.

Ерік навіть трохи здивувався від такої заяви.

– Це дуже приваблива пропозиція, і я обіцяю, що подумаю.

Дівчина зайшла за кухонний острівець і діловито вперлася руками в стільницю.

– Як щодо пасти за моїм фірмовим рецептом?

– Звучить інтригуюче і дуже небезпечно, враховуючи характер кухаря. Але я готовий ризикнути.

Тіна лукаво посміхнулася і пустотливо блиснула зеленими очима.

– Обіцяю, ти попросиш добавки.

В цей момент Ерік практично не сумнівався, що вона каже правду.

Тіна зайнялася приготуванням страви, а хлопець сів за стіл, вдаючи, що дивиться телевізор, хоча насправді стежив за Тіною. Спостерігати її було дуже цікаво. Жодної суєти. Впевнено пересуваючись по кухні, вона не звертала жодної уваги на Еріка, повністю зосередившись на своєму занятті.

Як не намагався гість, а збагнути чи зрозуміти цю дівчину не міг. Ще зовсім недавно вона готова була подряпати йому очі і ось готує йому їжу. Це чергова гра і бажання сподобатися йому для того, щоб привабити його в чергову пастку, чи щось нове? Він був схильний думати саме так.

Тіна не збиралася відмовлятися від своєї витівки, а отже, всі її дії спрямовані проти Адель, яку вона з незрозумілих причин вибрала своєю жертвою. Тіні не складе особливих труднощів завдати шкоди будь-кому, хто перейде їй дорогу. Ось тільки Ерік не дозволить образити Адель. Чи Тіна зупиниться сама, чи він буде змушений стати їй ворогом.

Пізня вечеря в компанії вродливої ​​дівчини була для Еріка не в новинку. Але він уперше їв таку смачну пасту, і це факт. Тіна приготувала соус за всіма правилами італійської кухні, що перетворило макарони на твір кулінарного мистецтва. Кращий шефповар матері відрубав би собі руку за цей рецепт, і воно того варте.

– Це дуже смачно! – похвалив Ерік.

Тіна спокійно відреагувала на його похвалу. Звичайно, вона вважала, що йому нема з чим порівняти, а їжа для нього ділиться на два види – їстівне та неїстівне. Але це було не так.

– Де ти навчилася так вишукано готувати?

– На цьому моє вміння закінчується,– відповіла Тіна, не зводячи пильного погляду з Еріка.

Зрозумівши, що хоче почути більше, вона пояснила:

– Мене тато навчив.

Ерік уловив у її голосі нотку смутку і зрозумів, що з якихось причин вона більше не спілкується з рідним батьком. Він також зрозумів, що Тіна нічого більше не розповість, але йому хотілося дізнатися про неї ще, тому вирішив почати першим:

– Мій батько не встиг мене нічого навчити, бо покинув матір, коли мені було менше року.

Тіна сумно посміхнулася і важко зітхнула. Їй не хотілося бути відвертою з Еріком, але, мабуть, дещо доведеться.

– У мене був найкращий тато на світі, але він загинув.

"З того часу моє життя змінилося, і я залишилася зовсім одна", – додала про себе Тіна.

Ерік зрозумів, що для неї ця тема надто болісна і навіть напускна байдужість не могла приховати справжніх емоцій. Тіна сумувала.

– З небом не посперечаєшся. У кожного своя доля, – сказав Ерік, йому захотілося підійти до Тіни, обійняти її, втішити. Звичайно, вона нізащо цього не дозволить, надто недовірлива. – Я б зараз випив чогось міцнішого за воду.

Тіна підвелася зі свого місця і стрімкою ходою вийшла з кімнати. Через півхвилини вона з'явилася з пляшкою вина та двома келихами. М'яко посміхнувшись, немов близькому другові, передала Еріку пляшку зі словами:

– У мене ніколи не виходило відкрити вино самостійно.

Він узяв пляшку, мовчки відкрив і налив у келихи червоного вина. Тіна взяла свій і із задоволенням зробила ковток смачного напою. Вони перемістилися на диван і, сидячи в розслаблених позах, насолоджувалися спокоєм та усамітненням. Дивно, але зовсім не хотілося ні про що говорити. По телевізору показували романтичний фільм, і вони умиротворено дивилися на нього.

Тіна сиділа, підперши обличчя рукою, і нудним поглядом дивилася в телевізор. Коли головний герой освідчувався своїй нареченій у коханні, вона невдоволено прицмокнула.

Еріка це вивело з задуму, і він подивився на Тіну, а потім прислухався до слів хлопця в телевізорі: «Я обіцяю любити тебе вічно…»

– Тебе обурюють його визнання чи реакція нареченої? – Запитав Ерік.

Йому справді було дуже цікаво почути її відповідь.

– Мені здається, неможливо кохати когось вічно. Чоловіки не вміють бути відданими та вірними, – категорично заявила Тіна.

– Ти маєш рацію, – без зайвих сентиментів зауважив Ерік.

– Навіть не уявляєш, як мені приємно це чути саме від тебе, Адлер. Милій Адель з тобою пощастило, нічого не скажеш.