Шлях до фінансової свободи. Bаш перший мільйон за сім років - Бодо Шефер

• Загалом, сьогодні ви володієте саме тим, що вважаєте правильним й добрим для себе.

• Найкраща підготовка до створення достатку — навчитися добре почувати себе з грошима.

• Більшість людей має негативні асоціації щодо великої кількості фінансів, які є сильнішими за їхні позитивні асоціації щодо фінансової свободи.

• Фінансова ситуація, у якій ви зросли, сформувала вас так само, як речі, які ви спостерігали чи чули про поводження з грошима.

• Якщо хочете змінити свою фінансову ситуацію, то повинні змінити насамперед свої несприятливі думки.

• Хотіти стати багатими, не знаючи або не змінюючи своїх засад віри, — те саме, що й плювати проти вітру.

• За допомогою порад люди не лише вказують вам шлях, але й показують межі. Дуже часто поради є прихованими виправданнями власної ситуації.

• Не шукайте порад поблизу — розшукуйте там, де вони найкращі.

• Важливо розвивати такі переконання, які допоможуть вам отримати те, чого насправді хочете.

• Ви здатні змінити будь-яке переконання за 30 хвилин.

• Кожен із нас у минулому вже змінював свою позицію або думку. Те, що тоді сталося несвідомо або випадково, ми можемо зробити цілком цілеспрямовано.

• Вирішальний критерій для ваших переконань: ця думка корисна на шляху до моєї мети?

• Завжди, коли у житті щось не так, як би хотілося, ви повинні з’ясувати, які переконання за цим ховаються.

• Для того, щоб досягнути своїх фінансових цілей, ви потребуєте трьох засад віри:

1. Це повинно змінитися.

2. Я мушу це змінити.

3. Я можу це змінити.

• Щоб зробити щось необхідністю, нам потрібен важіль впливу. Він складається з уникнення болю та відчуття радості.

• Цю дію можете спровокувати штучно в такий спосіб: асоціюйте біль із фактом, що ваша фінансова ситуація не зміниться.

• Кожна людина, яка досягла значної мети, спочатку на 90 % концентрувалася на питанні чому й лише у 10-ти відсотках випадків — на як.

Практичний посібник на шляху до першого мільйона

6.

Борги

Ніколи не приймайте короткострокового рішення для довгострокової проблеми.

— Даніель С. Пенья «Угоди й придбання»

Сьогодні для багатьох борги є чимось звичним. У трьох із чотирьох домашніх господарств Німеччини є заборгованість за споживчим кредитом. А чому б і ні? Хто врешті-решт хоче прожити життя скупердяєм?

Після закінчення мого навчання минуло не більше року, коли я заборгував майже 40 000 €. Це сталося тому, що я в жодному разі не хотів бути таким, як мій батько. Він завжди, купуючи щось, виймав записну книжку й гострим олівцем записував: «Бодо, морозиво, 0,4 марки, 3.8.1968» — так, що це міг бачити кожен. Як незручно!

Ні, у мене не було ні сліду скнарості. Зазвичай я міг запросити друзів до ресторану. Мені була потрібна велика машина, врешті-решт я повинен був виглядати поважно.

До того ж у мене ж мали бути витрати — через податки. Та ще й чудовий винахід — кредитні картки: я ніколи не повинен був платити самостійно. Це робили хлопці з фірми кредитних карток — принаймні спочатку…

Тоді я почув: «Переможець їде крізь життя першим класом». І я їхав першим класом: ніякого шампанського — лиш ігристе вино. Не було й банальних стейків — тільки стейки з філе.

Я вже хотів жити в майбутньому — як заможна людина. Та незабаром минуле стало все частіше нагадувати про себе у вигляді рахунків, повідомлень, кредитних платежів, що зростали. Як хорошому продавцю із добрим доходом мені вдавалося знову й знову отримувати позики. Я почав перерозподіляти гроші, тобто брав нові кредити, щоб сплачувати внески за старими. Так я повільно, але впевнено спускався по низхідній спіралі.

Я не знаю, як виглядає ваша ситуація. Можливо, вам необхідно прочитати цей розділ — так би мовити, як останню соломинку для потопельника. Можливо, у вас взагалі нема заборгованості за споживчим кредитом. Тоді у будь-якому разі прочитайте, будь ласка, перші шість сторінок. Може бути, у вас таки є борги, проте не критичної величини. Будь ласка, не зважайте ні на що й прочитайте цей розділ у цьому разі також. Напевно, ви зміните свою позицію відповідно до гасла: «Зло потрібно нищити в корені».

Розумні та дурні борги

Зрозуміло, що не всі борги однакові. При купівлі будинку його ціні протиставляється іпотека. Тут діють інші закони. Ви можете брати кредити принципово лише для вашої фірми або для себе. На мою думку, це явно небезпечно — залазити саме в споживчі борги. Меблі, автомобіль, відпустка, музичний центр, телевізор, пральна машина — ось декілька класичних причин для споживчих боргів. Багато молоді думає, що необхідно повністю облаштувати нову квартиру саме в день заселення. Я би наполегливо хотів відмовити вас від того, щоб ви робили споживчі борги. Згадайте: «Те, що ми хочемо, — не те ж саме, чого ми потребуємо».

Усе інакше, якщо ви створюєте власну фірму. Без наступних двох так званих наріжних каменів швидке зростання сьогодні практично неможливе: О.Р. і О.P.M. (Other people — інші люди, і other people’s money — гроші інших людей).

Дослідимо переваги й недоліки споживчих боргів. Спочатку розглянемо переваги:

Отже, немає жодних переваг. Точніше сказати, споживчі борги дурні й деструктивні, знижують мотивацію, є енергоємними й часто заводять у зачароване коло.

Чому? У нас є дві можливості застосування своєї енергії: ми можемо працювати над довгостроковим або над короткостроковим рішенням проблеми. Проблемою короткострокового рішення є те, що насправді ми віддаляємося від довгострокової мети. Наша ціль — добробут. Якщо ми беремо кредити, щоб уже сьогодні жити в достатку, то позбавляємо себе мотивації. По-перше, тому що через певний час помічаємо, що не рухаємося далі. Гроші — зліченні. І якщо ми оцінимо наше загальне майно й дізнаємося, що на сьогодні маємо менше за нуль, тоді виникає питання: для чого я взагалі працюю? По-друге, ми позбавляємо себе мотивації, адже вже сьогодні винагородили себе за майбутню роботу. По-третє, ми знаємо або принаймні здогадуємося, що споживчі борги «не є хорошими». Якщо ми свідомо діємо проти нашого внутрішнього голосу, то втрачаємо впевненість у собі. А брак впевненості в собі означає також і нестачу мотивації.

Ми отримуємо велику частину мотивації з очікування, що ситуація покращиться в майбутньому. Ми досягаємо цього поліпшення, працюючи над довгостроковою стратегією, щоб зайняти позицію експерта. На кого тиснуть особисті борги, тому не вистачає часу й мотивації для втілення такої стратегії в життя. Замість цього він повинен постійно займатися неважливими речами лише тому, що вони стали терміновими.

Чого ми точно можемо очікувати, так це несподіваних обставин. Хто бере кредити, той сьогодні купує те, що він хоче сплатити майбутніми заробітками. Проте вони