Оповідання про Шерлока Холмса - Артур Конан Дойль
Сам письменник весь час доводив собі та іншим, що його справжнє художнє покликання полягає аж ніяк не в детективних історіях. Він не без успіху писав історичні романи, такі, як «Білий загін» про події у XIV столітті, історично-гумористичні твори на зразок «Подвигів бригадира Жерара». Успіх мали і його п’єси, наприклад, «Ватерлоо», науково-фантастичні повісті, такі, як «Загублений світ», «Отруєний пояс», «Марракотова безодня». Він виступав як талановитий і дуже активний публіцист. Його книга «Злочин у Конго» (1909) з такою силою викриває знущання бельгійських колонізаторів з конголезців, розповідає про такі страшні масові вбивства жителів Конго, такий нелюдський визиск тубільного населення цієї країни з боку бельгійського короля Леопольда та його поплічників, що твір звучить як переконливий вирок колоніалізмові взагалі. Саме так і сприймали цю книгу Конан Дойля читачі в усьому світі, а його позиція, послідовна й мужня, викликала в них справжнє захоплення. Цей епізод у його творчості — пік громадянської й суспільної діяльності.
Конан Дойль любив подорожувати і зі своїх численних подорожей завжди привозив нові спостереження, сюжети, нотатки, які ставали новими книжками. Він побував, і не раз, в Африці, був військовим лікарем під час англо-бурської війни, а коли спалахнула перша світова війна, письменник, якому на той час уже виповнилося п’ятдесят п’ять років, вимагав, щоб його знову мобілізували як медика й послали на фронт. І хоча йому в цьому відмовили, на фронт він таки їздив і про все, що бачив на війні, писав, причому не тільки в спеціальному дослідженні, а й у статтях.
Усе своє життя Артур Конан Дойль цікавився різними галузями науки, мистецтва, спорту. І в цьому його герой Шерлок Холмс схожий на свого автора, хоча на відміну від нього був підкреслено байдужим до політики. Знання Конан Дойля з біології, хімії, музики знадобилися і великому детективу. А любов письменника до спорту, постійні тренування зробили його дужим і оптимістичним, подарували йому творче довголіття і неабияку працьовитість. У нього було багато друзів, і люди, які добре його знали, любили широту його вдачі, захопленість життям, живе зацікавлення справами людини та світу. Відомий англійський гуморист Джером К. Джером, що був добрим знайомим Конан Дойля, сказав про нього слова, які могли б стати епіграфом до біографії творця Шерлока Холмса: «Людина великого серця, велика на зріст, з великою душею».
Усе це робить постать Конан Дойля глибоко симпатичною, хоч не треба забувати про те, що йому, як англійському консервативному політику, були властиві й цілком несприйнятні для нас ідеї та погляди.
Повернемось до найвідомішого циклу творів англійського майстра прози. Звичайно, думаючи про ці оповідання і повісті, згадуєш передусім геніального детектива Шерлока Холмса. Конан Дойль був першим, кому пощастило створити таку небуденну, живу постать, яку читачі сприймали як цілком реальну, що призвело до багатьох кумедних випадків. Ще коли з’явилися перші оповідання про Холмса, до нього стали звертатися як до реально існуючої людини з різними проханнями. І відтоді потік листів до Шерлока Холмса не припиняється. Є найрізноманітніші дослідження, в яких з’ясовується питання, хто насправді був прототипом Шерлока Холмса, де той будинок на Бейкер-стріт, що в ньому жили Холмс і Вотсон, яким було ставлення Шерлока Холмса до музики або яким був науковий рівень його дослідів у галузі хімії тощо.
Якими ж насправді були прототипи Шерлока Холмса? Більшість з тих, хто досліджував це питання, вважають, що образ цей збірний, що в ньому письменник об’єднав риси людей, яких він добре знав у студентські роки, і деякі риси власної вдачі. Схожість із Шерлоком Холмсом вбачають у професорі Резерфорді, докторі Джозефі Беллі, головному хірургові Королівської лікарні в Едінбурзі, і в Джорджі Бадді, з яким молодий Дойль навчався разом і який зовні був дуже схожий на Шерлока Холмса. Всі ці люди були особистостями, відзначалися силою, сміливістю й динамічністю мислення, мали трохи чудні звички, за що їх вважали диваками, були цілком віддані головній справі життя, якою для них була наука, і дуже мало уваги приділяли власному побуту, звичайним буденним турботам. У середовищі едінбурзьких студентів ходило багато переказів про вміння Резерфорда чи Белла робити глибокі висновки з дрібних спостережень, про їхню дотепність.
Як характеризує сам Конан Дойль або літописець діянь Шерлока Холмса доктор Вотсон героя найвідоміших оповідань? На сторінках цих оповідань розкидані дрібні зауваження про зовнішність героя, його поведінку, його улюблені заняття. Наводяться й окремі висловлювання Шерлока Холмса про те, що його цікавить у житті, як треба розслідувати таємничі кримінальні справи тощо. На основі цих рядків вже не раз робилися реконструкції постаті Холмса. Зробимо й ми таку реконструкцію.
Вражає вже сама його зовнішність. Височезний, худющий, з орлиним профілем і пронизливим поглядом, він усупереч таким характерним ознакам уміє перевтілюватись так майстерно, що, перебравшись у жінку, старого ремісника, горбаня-жебрака, стає невпізнанним навіть для найближчого друга. Він людина нервової вдачі, нетерплячий і рухливий, без цікавої справи неймовірно нудиться і водночас може цілу ніч чаїтись у темряві, мовчки, застиглий, мов камінь. Шерлок буває похмурим і вередливим без діла, а, захоплений розслідуванням, стає цілеспрямованим, стрімким, мов стріла, спущена з тятиви. Він байдужий до грошей і розкошів, його мало хвилює слава, певні сфери життя лишаються поза його увагою, він не дуже обізнаний у літературі, але обожнює музику, використовує кожну вільну хвилину, щоб побувати на концерті чи на оперній виставі, сам грає на скрипці. Хімічні досліди для нього не просто «хобі», а й глибокі наукові заняття, він робить відкриття у цій галузі, пише праці.
У нього багато й інших захоплень — створення підручних систематичних каталогів, балістика, наукова класифікація різних гатунків тютюнового попелу, уважне читання газет тощо. Більшість, але не всі, з цих захоплень стають йому в нагоді, коли він іде по сліду злочинців, інші — прикрашають дозвілля, знімають нервове напруження. Холмс здається людиною розуму, а не почуття, досить сухою, без сентиментів і слабощів. Однак він не позбавлений честолюбства і навіть хвалькуватості, радіє, коли йому вдається здивувати своїми висновками інших, передусім свого простодушного друга Вотсона.
На сторінках оповідань розсипано багато випадків, коли Шерлок не без франтівства показує свою здатність, використовуючи метод дедукції, за дрібними, майже непомітними ознаками прочитувати біографію якоїсь людини, розкривати
