Коли починається дощ - Майя Молчанова

... Кохання не випрошують, це подарунок небес, якого може і не трапитися.

Одрі Хепберн

Блакитний берег, піщаний пляж, рідкісні перехожі проводять здивованими поглядами молоду пару. Він у строгому сірому костюмі, вона у легкій шифоновій весільній сукні з тонким мереживом на плечах та складною зачіскою.

Вони йдуть босоніж, піджак у хлопця розстебнутий, штани підгорнуті. Підбираючи поділ, наречена, радісно сміючись, іде по самій воді, і тільки підійшовши до бетонних плит старого пірсу, хлопець підхоплює її на руки, ставлячи на розігріте сонцем каміння.

- Сюди-сюди. Та-а-ак. Ось він! - відрахувавши сьомий стовпчик з лівої сторони, дівчина із захопленням обертається і вимогливо простягає йому руку.

Хлопець усміхаючись, дістає з кишені піджака маленьку білу троянду і віддає дівчині, ніжно обіймаючи свою дружину за талію, поки вона кріпить квітку.

- Чогось не вистачає, - шепоче хлопець.

– Чого?

Він робить крок назад, витягуючи небесно-блакитну стрічку з волосся дівчини та прибираючи тонкі шпильки в кишеню. Дівчина поправляє зачіску, спостерігаючи за тим, як її чоловік зав'язує стрічку навколо старого стовпа.

- Тепер все, - каже він, упираючись підборіддям їй у плече і заглядаючи в обличчя, але дівчина на це тільки сміється.

- Ні, ти забув. Тепер має піти дощ... - каже вона пошепки під гулкі гуркіт грому десь на обрії.

ВІД АВТОРА

Дорогі читачі, доля, випадковість – поняття абстрактні. Можна століттями сперечатися, що можливо в цьому житті, а чого ніяк не може статися, так і не знайшовши єдиного рішення.

Звичайно ця історія - суцільна вигадка, казка в декораціях реальності (про це навіть сперечатися безглуздо).

Тим не менш хто знає, можливо, десь, колись, нехай не так, а інакше… Все може бути…

Я ж просто сподіваюся, що вам сподобалася історія Ані та Андрія.

З нетерпінням чекаю на ваші коментарі та урочисто присвячую цю книгу моїй безмежній любові до ЧОРНОГО МОРЯ...

Ваш автор

Майя Молчанова

23 вересня 2024 року.

Харків.

Кінець