Зваблені ненавистю - Ерін Кас

— Мене звати Арсен. — Не люблю це ім’я. — Спробую пережити, — хмикає. — Паспорт один. — В телефоні один єдиний номер, який не відповідає. У вас з Олегом особливий пароль в спілкуванні? — Я не знаю, хто такий Олег. Ніколи його не бачила і не хочу. Це не мій паспорт, моя подруга… — Це я вже чув, — обриває суворо. — Як же тебе звати? — Аліса. Якби ти гарно дивився в документ, міг би побачити відмінності, — починаю нервувати. Справжнє ім’я називати ще небезпечніше. — Скажи, де твій брат, і підеш звідси вже сьогодні. Я не відчуваю насолоди, утримуючи в неволі жінку. До речі, на ті гроші, що він у мене вкрав, міг дозволити тобі набагато кращий готель. — То все через гроші? — хмикаю. — А кажуть, що жінки меркантильні. Він не прийде. — Ну, якщо не прийде, тоді відпрацьовувати доведеться тобі.