Молитовник УПЦКП - Автор невідомий

Молитва Василія Великого, 5-та

Знаю, Господи, що я недостойно причащаюся Пречистого Твого Тіла і дорогоцінної Твоєї Крови, і винний я, і в осуд для себе їм і п'ю, не розважаючи про Тіло і Кров Твою, Христа і Бога мого. Але сміливо покладаючись на милосердя Твоє, приходжу до Тебе, що сказав: "Хто їсть Моє Тіло і п'є Мою Кров, той у Мені перебуває, і Я в ньому". Змилосердься, Господи, і не докоряй мені грішному, але вчини зо мною з милости Твоєї. І нехай будуть мені ці святощі на зцілення, і очищення, і просвічення, і збереження, і спасіння, і освячення душі і тіла; на відігнання всякої примхливої думки і лукавого вчинку і діла диявольського, що через розум діє в суглобах моїх; на сміливість і любов до Тебе; на поправу життя і певність; на збільшення чесноти й звершености; на сповнення заповідей; на спільність із Духом Святим; на путь до життя вічного і на добру відповідь на страшнім суді Твоїм; не на суд і не в осуд. Амінь.

Молитва Симеона, Нового Богослова, 6-та

Від скверних уст, від мерзенного серця, від нечистого язика, від оскверненої душі прийми благання, Христе мій, і не відкинь ні слів моїх, ні благань, ані зухвальства. Дай мені, Христе мій, сміливо говорити те, що я хочу, але й навчи мене, що мені треба чинити й говорити. Згрішив я більше, ніж блудниця, що, довідавшись, де Ти перебуваєш, і купивши мира, сміливо прийшла намастити Твої ноги, Бога мого, Владики й Христа мого. Як не відкинув Ти її, що прийшла від щирого серця, так і мною не погордуй, Слово, а дозволь мені Твої ноги і тримати, і цілувати, і потоками сліз, як дорогоцінним миром, сміливо їх намащати. Обмий мене сльозами моїми, очисть мене ними, Слово, відпусти і провини мої і подай мені прощення. Ти знаєш множество злих вчинків моїх, знаєш і струпи мої, і рани бачиш мої, але і віру знаєш, і прагнення бачиш, і зітхання чуєш. Не втаїться від Тебе, Боже мій, Сотворителю мій, Визволителю мій, ні крапля сльози, ані частина краплі. Спостерегли очі Твої те, чого я не доконав ще, і в книзі Твоїй записано також і те, чого я не вчинив. Поглянь на покору мою, поглянь на неміч мою, яка вона велика. І всі гріхи відпусти мені, Боже всього, щоб я з чистим серцем, з трепетною думкою і сокрушенною душею причастився непорочних Твоїх і пресвятих Таїн, що оживляють і обожествляють усякого, хто їсть і п'є з чистим серцем. Бо Ти, Владико мій, сказав: "Кожний, хто їсть Моє Тіло і п'є Мою Кров, той у Мені перебуває, і Я в ньому". Правдиве кожне слово Владики і Бога мого, бо хто учасник Божественних і Боготворчих милостей, той уже не самотній, але з Тобою, Христе мій, трисонячним світлом, що світ просвічує. Щоб не перебувати мені одному без Тебе, Життєдавче, Дихання моє, Життя моє, Утіхо моя, Спасіння світу, я до Тебе приступив, як бачиш, зі сльозами і сокрушенною душею, благаючи визволення від моїх провин і неосудного причастя Твоїх животворчих і непорочних Таїн, щоб Ти перебував, як і сказав, зо мною, найнещасливішим: щоб спокусник, знайшовши мене без Твоєї благодаті, не заволодів мною підступно і, спокусивши, не відвернув від Твоїх слів. Тому я до Тебе припадаю й гаряче взиваю до Тебе: як прийняв Ти блудного й блудницю, що прийшла, так прийми, Милосердний, мене блудного і розпусного, мене, що нині до Тебе приходжу з душею сокрушенною. Знаю, Спасе, що ніхто інший так не згрішив Тобі, як я, і не вчинив таких діл, які я вчинив. Але знаю також і те, що ні страшні провини, ані безліч гріхів не перевищують великого довготерпіння і найвищого чоловіколюбства Бога мого. Але тих, що щиро каються, Ти оливою милости і очищаєш, і освітлюєш, і учасниками світла чиниш, щедро творячи спільниками Твого Божества, і на диво ангелам і людському розумінню многократно розмовляєш із ними, як із правдивими друзями Твоїми. Це дає мені сміливість, це окрилює мене надією, Христе мій. І я, сміливо надіючись на Твої великі добродійства для нас, радіючи і разом тремтячи, приймаю вогонь, будучи травою, і, дивне чудо, покриваюся росою невидимою, наче справді купина, що колись горіла неопалимо. І тому вдячною думкою і вдячним серцем, вдячними моїми суглобами душі й тіла мого поклоняюся, величаю і прославляю Тебе, Боже мій, бо Ти благословен нині й повіки. Амінь.

Молитва Іоана Золотоустого, 7-ма

Боже, полегши, відпусти і прости мені провини мої, якими я згрішив перед Тобою чи словом, чи ділом, чи думкою, волею чи неволею, свідомо чи несвідомо — все мені прости, як Благий і Чоловіколюбець, і молитвами Пречистої Твоєї Матері, духовних слуг Твоїх і святих Сил і всіх святих, що від віку вгодне Тобі чинили, благоволи, щоб я неосудно прийняв Святе і Пречисте Тіло Твоє і дорогоцінну Кров на зцілення душі й тіла і на очищення лукавих моїх думок. Бо Твоє є Царство, і сила, і слава з Отцем і Святим Духом нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Молитва Іоана Золотоустого, 8-ма

Я недостойний того, щоб Ти, Владико, Господи, ввійшов під покрівлю душі моєї, але тому, що Ти, як Чоловіколюбець, хочеш жити в мені, я сміливо приступаю. Накажи, я відчиню двері, що їх Ти один сотворив, і Ти ввійдеш чоловіколюбно, яким Ти єси з природи, ввійдеш і просвітиш затемнений розум мій. Вірую, Ти вчиниш це, бо блудницю, яка прийшла до Тебе з сльозами, Ти не віддалив; і митаря, що покаявся, Ти не відкинув; і розбійника, що пізнав Царство Твоє, Ти не відігнав; і гонителя, що покаявся, Ти не залишив тим, ким він був; але всіх, що прийшли до Тебе з покаянням, Ти серед друзів Твоїх умістив, Єдиний благословенний завжди, нині і на віки безконечні. Амінь.

Молитва Іоана Золотоустого, 9-та

Господи, Ісусе Христе, Боже мій, полегши, відпусти, очисти і просвіти мені, грішному і нікчемному і недостойному рабу Твоєму, провини, гріхи й помилки мої, що ними від молодих літ аж до цього дня й години я згрішив свідомо й несвідомо, словами чи ділами, помислами, думками і намірами та усіма моїми почуттями. І молитвами Пречистої Приснодіви Марії, Матері Твоєї, що безсіменно Тебе породила, єдиної безсоромної надії, захисниці і спасіння