Шалена жінка та бос-недоумок - Маріанна Аріна
***
Маму Кейт, свою другу бабусю, Емілі теж дуже любила. Адріана виявилася дбайливою та доброю бабусею. Онучку балувала, постійно обіймала і цілувала, розповідаючи Кейт, які її риси вона ще виявила в цьому маленькому диві.
Адріана часто навідувалася до дочки і могла надовго затриматись у них із Чейзом в гостях. Із зятем в неї склалися на диво досить гарні стосунки. Хоча вона час від часу згадувала їхню першу зустріч і жартувала над ним із цього приводу. Чейз теж не втрачав можливості «поскаржитися» як зовсім неприязно його зустріли тоді.
«Дядько Ділан», як називала його Емілі, був повністю зачарований рудим дівчиськом. А та безсоромно, але по-дитячому користувалася цим. Випрошувала якісь подарунки або бігла до нього, шукаючи захисту від мами чи тата, коли щось вже накоїла. Крім того Емілі вдавалося регулярно вибивати у Ділана ґрунт з-під ніг питанням, коли він одружується із Анною і коли вони народять для неї подружку.
Анна в черговий раз вибухала сміхом у відповідь на таку дитячу безпосередність. Але знову натикаючись на красномовне питання в очах Ділана, роздратовано відмахувалась від нього і швидко зникала з поля зору. Щоправда, ненадовго. Бо Ділан кидався слідом за нею, знаходив і заціловував доки Анна не забувала про бажання втекти.
Зачарувала Емілі і Сьюзі, яка називала її янголятком і активно сварилася на Чейза за те, що називав дочку «маленьким демоном». А Емілі поруч із нею справді перетворювалася майже на янгола. Усміхалася, веселилася, смикала Сьюзі за кучерики і обіцяла стати блондинкою, як тільки виросте.
При всій складності свого характеру цій дитині все ж таки вдавалося зачаровувати всіх, хто опинявся поруч із нею– усю численну родину і навіть співробітників фірми Чейза.
Одного разу приїхавши до офісу до тата із Кейт, вона не тільки йому не дала більше працювати, а й порушила загалом роботу всієї фірми. Під наглядом мами Емілі пройшлася всіма кабінетами, всіх уважно розглянула, з усіма познайомилася, з деякими хлопцями пофліртувала. Чим змусила їх ніяковіти і розгублено поглядати на Кейт. Потім маленька «зірка» зібрала всі компліменти і задоволено вирушила до кабінету батька.
Кейт спостерігала за дочкою і розуміла, що спокійним їхнє життя вже не буде ніколи. Якщо Емілі вже зараз така активна та смілива, то що буде, коли вона стане підлітком? Кейт чудово пам'ятала свій період становлення особистості, всі її протести проти правил матері і розуміла, що карма, та ще й з відсотками, повернеться до неї, приблизно тоді, коли Емілі буде років п'ятнадцять.
Але вона все одно була щасливою. В доньці, із теплим почуттям в серці, вона бачила риси коханого чоловіка. І вже не уявляла життя без цих двох, найближчих і рідних їй людей.
Іноді вона згадувала з чого почалася історія їхніх стосунків і вкотре дивувалася тому, які химерні та дивакуваті повороти іноді робить доля.
Якби їй хтось сказав, що вона вийде заміж за людину, яку ненавидила – ніколи б не повірила. І навіть стверджувала б, що цього ніколи не станеться. Але два докази того, що вона дуже сильно помилилася, велике «ведмежа» і маленьке «демонятко», весело один за одним носилися по галявині перед їх будинком і викликали в неї теплу посмішку.
