Зоряні Війни : Еніка Скайвокер ( Відновленя ) - Bogdana reider
Обі-Ван знайшов свою дружину зі своєю падаван в тренувальній залі за цей місяць що вони не бачились живіт Еніки підріс і его можна було розгледіти за тунікою.Асока намагалися тренуватися двома мечами, а Еніка сиділа на підлозі та наблювала за падаван. Обі-Ван увійшов до тренувальної зали та зупинився, спостерігаючи за тренуванням Асоки, яка енергійно маневрувала своїми двома світловими мечами. Еніка сиділа на підлозі, спокійно спостерігаючи за молодою падаван, і її обличчя висвітлювалось усмішкою при погляді на чоловіка.
— Я бачу, ти вже не марнуєш часу, Асока, — з вдоволенням промовив Обі-Ван, підходячи ближче до тренувальної зони. Асока зупинилася, і її обличчя розцвіло усмішкою при виді Обі-Вана. Вона вимкнула свої мечі та зробила великий уклін.
— Майстре Кенобі! Я рада вас бачити в безпеці.
— І я радий бачити, що ти продовжуєш вдосконалювати свої навички, — відповів Обі-Ван. Він обернувся до Еніки, яка встала і підійшла до нього, обіймаючи його. Він ніжно поцілував її в чоло, потім поглянув на її живіт. — Як вони після вчорашнього спитав він
— Все в порядку, вони чудово почуваються, — відповіла Еніка, покладаючи руку на живіт, відчуваючи легке ворушіння. — Але я сподіваюся, що надалі трохи заспокоїться. Обі-Ван усміхнувся, відчуваючи змішані почуття хвилювання та турботи.
— Я обіцяю, що наступні місяці будуть спокійнішими. Ми заслужили трохи миру після всього, — сказав він, обіймаючи її.Обі-Ван повернувся до Асоки, яка спостерігала за ними з усмішкою.Він подивився на свою дружину
— Асока виявила бажання навчитися битися с двома лайтсербами.Пояснила Еніка чоловікові
— Відмінно, — кивнув Обі-Ван. — Двома мечами володіти непросто, але я впевнений, що ти впораєшся. Твоя працьовитість і відданість завжди вражають мене.
— Дякую, майстре Кенобі. Ваша підтримка багато для мене значить, — сказала Асока, знову увімкнувши свої мечі та продовжуючи тренування. Обі-Ван і Еніка відійшли на край тренувальної зали, де вони могли спокійно спостерігати за Асокою. Обі-Ван обійняв Еніку, думаючи про майбутнє.
Ні Еніка, ні Обі-Ван не знали про махінації, які відбувалися у темних кутках влади, де Сідіус планував наступні кроки. Життя їхньої маленької родини було наповнене надією та очікуванням на прийдешнього члена сім'ї, створюючи контраст з таємничими та потенційно руйнівними діями Сідіуса.
Сідіус знав, що час грає на його користь. Він чекав, аналізував, вимірював кожен хід, готуючись до моменту, коли він зможе виконати свій грандіозний план. І хоча він майже був задоволений поточним станом речей, він також знав, що в галактиці завжди є місце для несподіванок, які можуть як допомогти, так і перешкодити його амбіціям.
Обі-Ван, не здогадуючись про масштаби змови, що зростала навколо нього, продовжував жити зі своєю сім'єю, вірячи в добро і справедливість, які він завжди захищав. У той самий час, Сідіус підготовлювався до наступного кроку у своєму майстерному плані, який міг змінити все.Обі-Ван не любив нижні рівні планети, але йому потрібна була інформація
Відомості, що могли б допомогти в розкритті махінацій Сідіуса, знаходились саме там. Нижні рівні були переповнені злочинцями, контрабандистами та іншими особами, які знали темну сторону планети. Обі-Ван розумів, що це не буде легкою місією, але він був готовий на все, щоб захистити свою сім'ю і галактику від небезпеки, яка на неї чатувала. Він повільно пересувався по темних вулицях, уникаючи небезпечних районів. Обі-Ван був обережний. Він знає, що найменша помилка може коштувати йому життя. Він тримав свою руку на держак меча, готовий до будь-якої зустрічі.Після декількох годин пошуків, Обі-Ван знайшов того, кого шукав. Це був старий контрабандист, який, за чутками, знає важливу інформацію. Обі-Ван вступив у переговори з ним, намагаючись отримати потрібні відомості. Коли він отримав інформацію, Обі-Ван швидко покинув нижні рівні.Обі-Ван Кенобі, рухаючись швидко й майже непомітно, прямував до ліфта, що мав доставити його на верхні рівні Корусанту. Вершини міста-планети, де блищали величні будівлі та світлі алеї, були далекі від затемнених вуличок нижніх рівнів. Тут, серед блиску та пишності, жили ті, хто володів справжньою владою.
Після короткої поїздки ліфтом Обі-Ван опинився у великому, вишуканому центрі, де владні особи, дипломати та високопоставлені чиновники проводили свій час у переговорах і соціальних зустрічах. Майстер джедай знав, що його присутність тут не мала викликати підозру, оскільки джедаї часто з'являлися у таких місцях для дипломатичних місій. Проте його сьогоднішня місія була інша.
Обі-Ван підійшов до одного з розкішних барів, де зазвичай збиралися високопоставлені особи. Замовивши напій, він обережно спостерігав за оточенням, намагаючись визначити потенційних співрозмовників. Невдовзі його увагу привернув чоловік в елегантному костюмі, який, здавалось, вів ділові переговори з кількома особами.
Після закінчення розмови Обі-Ван підійшов до нього.
— Пробачте за втручання, я майстер Обі-Ван Кенобі, — представився він. — Я шукаю інформацію, яка має важливе значення для Республіки. Чоловік виглядав здивованим, але не відкинув Обі-Вана.
— Майстре Кенобі, це честь для мене. Я Сенатор Амілло з Гілеаду. Як я можу допомогти вам?
— Мені потрібно дізнатися про канцлера Палпатіна. Є чутки, що він може бути замішаний у діяльності, яка загрожує безпеці Республіки, — тихо сказав Обі-Ван. Амілло поглянув навколо, переконуючись, що їх не чують.
— Це дуже делікатна тема, майстре Кенобі. Чутки, щоправда, існують. Деякі з нас, сенаторів, також мають підозри щодо його дій. Ви маєте бути дуже обережними, адже якщо ваші підозри правдиві, ви ризикуєте набагато більше, ніж просто вашим положенням у Республіці. Обі-Ван кивнув, розуміючи серйозність ситуації.
— Дякую, сенаторе. Ваша інформація була вкрай корисною. Я зроблю все можливе, щоб діяти обережно. Завершивши розмову, Обі-Ван вийшов з бару, роздумуючи над своїми наступними кроками. Він мав достатньо інформації для подальшого розслідування, але кожен його рух мав бути обдуманим та стратегічним. Гра, яку він розпочав, була небезпечна, але необхідна для збереження галактичної рівноваги. На верхніх рівнях Корусанта, канцлер Палпатін, відомий також як Дарт Сідіус, ретельно планував свої наступні кроки. Його кабінет був наповнений тінню та напруженням, адже він знаходився на порозі реалізації свого масштабного плану. Холодне світло зі зовнішніх світильників освітлювало його особу, надаючи їй ще більш зловісного вигляду.
