Українська література » » Хроніка пригод Ґеня Муркоцького. Книга 2 - Оксана Іванівна Думанська

Хроніка пригод Ґеня Муркоцького. Книга 2 - Оксана Іванівна Думанська

---
Читаємо онлайн Хроніка пригод Ґеня Муркоцького. Книга 2 - Оксана Іванівна Думанська
разів помічав, що за його коханкою неспокійно спостерігає наймолодший із братів — замовників фільму.

На радощах опісля прем'єри Турбійон накликав гостей у ресторан. Ізабеля з Франсуа не затрималися на банкеті, де всі так упилися, що попадали під столи. Лише винуватець виповз на вулицю вдихнути свіжого повітря — і опинився у відділку з кайданками на зап'ястках. Прочумавшись від надміру спожитого алкоголю, Андре побачив напроти себе суворе обличчя стража закону.

— Доброго ранку! Як ви відпочили? — знущально поцікавився жандарм. — Прийшов час порозмовляти.

— Про що? — скривися Андре, відчуваючи несамовиту печію від язика до кишківника.

— Про гроші, — не крився карабінер. — Скільки вам заплатили «наші» хлопці? Ми ж з них ока не спускаємо! Вони вас не попередили? Не дуже люб'язно вчинили. Мали б сказати, що й ми повинні мати дещицю від ваших прибутків. Гадаєте, брати Скарлеоно вас захистять? Вони панують лиш на Сицилії, а тут закони правдиві!

— Я проваджу легальний бізнес, — опанував себе Турбійон.

— Скарлеоно заплатили не готівкою? — поцікавився жандарм.

— Це здирництво! — обурився Андре.

— А як називається таємне перевезення готівки без жодних паперів?

Невже затримали Гробовецького? От чому від нього не прийшло ні телеграми, ні листівки! Ех, треба було зразу його відправити з грошима, у той же день, коли прийшли брати...

— Де він? — похмуро спитав Андре?

— Хто? — вдав дурника жандарм.

— Оскар...

— Зараз перевіримо!

І він дістав із шухляди здоровецький талмуд.

— Уявляєте? Сеньйор Гробовецький також «гостює» у нас! З валізою... Правда, уже із спорожнілою. Спитайте, де він подів гроші.

Андре заскрипів зубами.

Це меткий на розум Шиньйон-Бельведер переконав Ізабелю-Беллу: якщо він, аристократ, зраджує її за сценарієм, то одночасно можна зрадити і Турбійона. Ізабеля вагалася. Їй хотілося й далі походжати перед камерою, тримаючи в руці сиґарету, позирати в об'єктив своїм особливим проникливим поглядом, а потім отримувати кошики квітів і запевнення в її непересічній фатальній чарівності.

— Пусте! — гарячкував Шиньйон. — Він може нас ніколи більше не знімати. А гроші — це... гроші! Свобода!

Залишки сумління не давали Ізабелі спокою всього добу. Потім вона згадала минулі образи, як Андре з властивою французам легковажністю піддався спокусливій танечниці Еві — її молодшій сестрі. І погодилася. На перемовини до жандармів пішов Франсуа.

Гробовецький уже сидів у потязі і гортав газети, коли в переділі з'явився чемний месьє і шанобливо попросив показати баґаж. Оскара немов спаралізувало. Він пішов за ним, як щур за мелодією дудки.

... — Хто це міг зробити? — шаленів Андре, то обходячи помешкання за периметром, то перетинаючи навскоси.

Винуватий і притлумлений Оскар знизував плечима, проте в його очах прочитувалося одне: сам знаєш.

— У цій країні жандарми такі ж бандити, як і...

У двері ввічливо постукали. Прийшла стурбована Ізабеля — без хутра, у декольтованій сукні.

— Андре, Франсуа зник! З ним трапилося нещастя!

— Це зі мною трапилося нещастя, — підвівся з крісла Гробовецький. — Я сидів заквашений[12] у дзядовні,[13] а гроші з валізи вітер видмухав!

Ізабеля заплакала і кинулася до Турбійона:

— Ти вважаєш, що я в цьому винна?

— Він — ні, — сказав Оскар, — а я не вірю вам обом.

— Що ж, — сльози на личку так швидко пропали, як і з'явилися. — То мені піти світ за очі?

— Іди, дитино, бо з тобою ми ще не в одну халепу вскочимо, — ледве стримуючись, промовив Гробовецький.

Андре мовчав. Він усвідомлював, що Ізабеля помстилася за його давній гріх.

13.

 бишек Циганєвич, збагнувши, як мучиться з вихованцями Кендел, вирішив бути з ним чесним. За пісним сніданком він сказав:

— Учора я намагався пояснити, чому під'їхав до вашого табору, та ви мене не слухали. Я не пан Сміт, на якого ви чекаєте. Я комівояжер.

Кендел вирячив очі:

— Цього не може бути!

— Може... Дякую, що дозволили переночувати. Але поїду далі.

— Стривайте, навіть

Відгуки про книгу Хроніка пригод Ґеня Муркоцького. Книга 2 - Оксана Іванівна Думанська (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: