Хапай, або втікай - Олександра Малінкова

— Найспокусливішу сукню. - наближається до моїх речей і не гребує в них копирсатися. - Ні, не цю! Ця занадто відверта. Ти не маєш виглядати доступною.

     “Пф, терпіння мені!”, - кусаю губи, щоб не бовкнути чогось зайвого.

— Ходімо Марго! Вона сама обере! - смикає її за руку батько, як же я йому вдячна за це. 

— Але ж… 

— Ліві знайшла свою долю самостійно, і Габбі впорається. - підсумував той.

— Але ж у Ліві є Янніс: красень, розумник, чудовий батько і чоловік… - переключилася з мене на нього Марго.

— І Габбі, нарешті, може колись пощастить! - відповідає їй і настирливо тягне до виходу з моєї кімнати.

— Відпочинь, люба! - підморгує мені і нарешті я залишаюся в кімнаті сама.