Контракт на нове життя - Анна Ліє Кейн

Погляди глядачів і суддів були прикуті до арени та Клода, тому практично ніхто не помітив, як дочекавшись якогось особливого, одному демону відомого моменту поруч з ним миттєво виникла і розкрила капюшон величезна золота змія. Вона показалась всього на мить, а потім знову зменшилася і ковзнула демону під піджак, але саме в цей момент Клод запустив енергетичну кульку з такою швидкістю, що я навіть не встигла помітити її політ.

- Це те, що я думаю? - у повній тиші поцікавився Геррі. На арені та на трибунах усі завмерли. Здавалося, що в ілюзії нічого не змінилося. Глядачі навіть повскакували зі своїх місць, вдивляючись у туман і намагаючись усвідомити: третя - найдальша мішень просто сховалася чи…

- Влучно! Команда академії Годамн отримує свої заслужені три бали й стає цьогорічним переможцем Фельських змагань.

У мене запаморочилося в голові. Над ареною гримнули фанфари, у повітрі вибухнули магічні салюти, з усіх боків лунали крики та овації. Шум стояв неймовірний. Наша команда вискочила на поле, підхопила Клода і почали гойдати. Учні скандували "Годамн", заражаючи й інших глядачів.

- А ви не вірили, - з усмішкою промовив Дорайн, зупиняючись поряд зі мною.

- Ви шахраювали, - примружилася я у відповідь, хоча в голосі так і не з'явилося осудження.

- У правилах не було зазначено, що заборонено перебувати в якійсь іншій секції чи випускати стража, - знизав плечима задоволений ректор Академії Проклятих.

Команда повернулася до нашої секції, діти вітали один одного, навколо стояв гомін і сміх, атмосфера радості та спільних веселощів. А я задивилася на Дорайна. Мене раптово безпечним коконом огорнув аромат сандалу, а сірі очі дивилися так тепло, що навколишній світ зник. Я зрозуміла, що шалено, до кінчиків волосся закохана в цього демона. У його красиві риси обличчя та невміння програвати, у блиск сірих очей та горду поставу. Саме цей демонічно привабливий чоловік змусив мене знову відчути себе живою та полюбити Годамн.

Дорайн так само дивився у мої очі. Цікаво, що він там бачив? Як я змінилася для нього за цей рік з першої нашої зустрічі, з того дня, коли він зняв Кіра зі спини свині?

- Та цілуй ти її вже! - пролунав вигук Геррі.

- Пацюк вірно каже, - схвалив Клод. Я здригнулася й озирнулася, помітивши як Геррі, стоячи на бильцях, розпушив шерсть і витріщив очі.

- Що?! - заволав звір. - Ти погодився зі мною? Не вірю своїм вухам! Зараз небо на землю впаде.

- Раз на рік і щур вгадує, - Клод показав Геррі язика. Мій компаньйон навіть не відразу згадав, що його знову назвали гризуном.

Мене від цього видовища відвернули чоловічі пальці, що дбайливо торкнулися моєї щоки. Демон ласкаво повернув мене до себе і справді поцілував.