Українська народна сатира і гумор - Автор невідомий

ВІДВАЖНИЙ ГІТЛЕРІВЕЦЬ

Раз фашисти обложили ліс, в якому були партизани. Почалася битва між партизанами і фашистами. А в гітлерівському війську був один дуже «відважний» Ганс, що цілий час дзвонив зубами, як голодний вовк. Раптом біля нього, так за п'ятдесят метрів, вибухнула граната і в те місце, яким сідати, вдарило якимсь патичком. А що Ганс був найвідважніший у війську, то лежав півгодини без пам яті, а коли прочумався, то почув неприємний запах.

— Слухай, Карл! — обізвався він по хвилі до свого сусіда, що лежав недалеко від нього і стріляв богові у вікна.

— Карл, слухай! Чоловік ранений смердить?

— Так, мабуть, — каже Карл.

— Ну то я ранений в ногу, бо чути від мене запах, і повні штани крові набігло.

ВИПРОСИВ

Один гітлерівець та вчився просити по-українськи молока. От лежить і практикується:

— Хазяйка, давай мені молоха, молоха, молоха. Дай мені молота.

А жінка думала, що він просить молота, та й телепнула його по тім'ю.

НЕ СУШИ ЩЕ НОГИ

Двом фашистам треба було перебратися на другий берег річки. Ішли вони берегом, аж увиділи старого гуцула. Прикликають його до себе і показують, що хочуть переплисти на той бік, та нема як.

— Я вас пораджу, — сказав гуцул. Надибав стару зрізану вербу і показує, щоб один з них сів на неї верхи і зв'язав знизу ноги, щоб не зірвався з верби у воду Довго фашисти сперечалися, кому першому плисти, аж ось один, сміливіший сів.

Гуцул зв'язав йому ноги, дав в руки колик ще й на річку попхав. Доки вода була така, що можна було досягнути ногою дна, німець плив, коли ж досягнути вже не міг, перевернувся головою вниз, а ногами вверх.

— Не суши ще ноги, дурню! — кричить другий німець, — До берега ще далеко...

ВОСТАННЄ КУПАЮСЬ

Під час війни у нашому ставку захотів покупатись німець. А по-нашому говорити добре не вмів. Уліз він у воду і потрапив у водоворот над ямою та й почув, що тоне. але як крикнути, що потопає, — забувся.

Виринув він раз із води і кричить:

— Востаннє купаюсь!

Люди на березі стоять і посміхаються. Виринув німець удруге:

— Востаннє купаюсь!

А потім виринув втретє, прокричав та й пішов на дно. А люди:

— Ну і слава тобі господи!

ДОПОМОГЛИ

«Коли Червона Армія перейшла кордон і йшла в Західну Україну, то польські правителі просили у румунського правительства поміч, аби танки позичити.

Румунські правителі сказали, що позичать.

— Скільки ж ви позичите? — питають їх.

— Половину того, що маємо, — одказують вони.

— А скільки ж ви маєте?

— Два, — відповідають румунські правителі. — Один вам дамо, а один собі залишимо».

ВІДЧУВАЮТЬ

— Мамо, чого тікають кури?

— То вони здалеку фашиста зачули.

“ВІТАЮТЬ”

— На кого то собаки гавкають?

— То фашистського офіцера «вітають».

ГІТЛЕРОВІ ПОСІПАЦІ - СКАЖЕНОМУ СОБАЦІ
(Партизанський лист) Прописуємо тобі, катюго. Що ми живі та здорові, Як дуби у діброві. Та ще бажаємо тобі від щирого серця Сто болячок у реберця, Сто чортів у твою пельку. Щоб ти швидше ліг в земельку. А вже ж ти зграю свою скликав, А вже ж ти руки криваві потирав; Нахвалявся, чорним душам присягався: «Я пошлю на схід вояків-арійців; Я розіб'ю партизанів, розвію, Чорним попелом села покрию, Кров'ю людською уп'юся Та й повеселюся. От тоді в тилу буде мирно та тихо».