Випадковий наречений - Аніта Русанова

- Макс, мені треба з тобою поговорити. – Почала я, сівши на ліжко.

- Я тебе слухаю. – Сказав Макс, сівши поруч зі мною.

- Макс, я не знаю як почати, тому скажу як є. – Вдихнула, видихнула, вдихнула, видихнула. – Моя мама не змогла до мене додзвонитись і зателефонувала Ірі, а моя люба подруга сказала мамі, що я поїхала у Київ не сама, а з хлопцем. Мама вирішила що я з нареченим, а так як я втомилася від їхніх розмов щодо мого особистого життя – я погодилась, і мама з татом думають що у мене реально зявився наречений. – Випалила на одному подиху.

- Ого. От так історія…

- Не те слово. – Продовжила я. – Загалом, я б хотіла тебе попросити стати моїм хлопцем на місяць, ну вірніше – нареченим.