Чекаючи на Ґодо - Беккет Семюел

Це ясно, це ясно, а далі?

Естрагон. Ну годі!

Владімір. Але цього вечора він зробить усе, що ви йому наказали.

Поццо. Бо він хоче догодити мені, щоб я його не вигнав.

Естрагон. Байки!

Владімір. Це ще треба перевірити.

Естрагон. Оце зараз візьме і скаже, що у всіх його речах не було ані слова правди.

Владімір (до Поццо). Так правду ви казали чи ні? Поццо. Я стомився.

Мовчанка.

Естрагон. Нічого не відбувається, ніхто не йде, ніхто не приходить, це жахливо.

Владімір (до Поццо). Скажіть йому, нехай подумає.

Поццо. Подайте йому капелюха.

Владімір. Капелюха?

Поццо. Він без нього не вміє думати.

Владімір (до Естрагона). Подай йому капелюха.

Естрагон. Я? Після того, як він мене вдарив? Ніколи!

Владімір. Тоді я йому його подам. (Не рухається).

Естрагон. Нехай сам піде й підніме.

Поццо. Краще йому його подати.

Владімір. Я його йому подам. (Піднімає капелюх, простягає його Лакі. Той стоїть нерухомо).

Поццо. Краще йому його одягнути.

Естрагон (до Поццо). Скажіть йому, щоб він його взяв. Поццо. Краще йому його одягнути.

Владімір. Я його йому одягну. (Обходить Лакі з-поза спини, обережно наближається, одягає йому на голову капелюха і хутко відбігає).

Лакі стоТть нерухомо. Мовчанка.

Естрагон. Чого він чекає? Поццо. Відійдіть.

Естрагон та Владімір відходять.

(Шарпає за мотуз. Лакі дивиться на нього). Думай, свиното!

Пауза. Лакі заходиться танцювати.

Стій!

Лакі спиняється.

Вперед!

Лакі зупиняється.

Думай!

Пауза.

Лакі. Аз іншого боку, власне ка... Поццо. Стій!

Лакі замовкає.

Назад!

Лакі відходить.

Кругом!

Лакі обертається до глядачів.

Думай!

Лакі (бубонить). Приймаючи як зазначено в останніх загальновідомих працях Кулакера та Шомана буття антропоморфного Бога кваквакваква з білою бородою кваква який перебуває поза часом і простором та з високості божественно? апатії божественно? афамбі? божественно? афазі? щиро любить усіх нас за винятком хіба що з невідомих причин але час покаже,

Владімір та Естрагон уважно слухають. Поццо пригнічений та обурений.

та страждає подібно до свято? Міранди разом із тими хто з невідомих причин але час покаже занурені у буремне занурені у вогняне чиє полум'я якщо так триватиме й далі то ті хто своїми сумнівами спопелять небозвід а саме висадять пекло у небеса такі блакитні вряди-годи і сьогодні спокійні такі упокорені спокоєм котрий хоча й з перебоями є не менш жаданим але не будемо лізти поперед і з іншого боку враховуючи в результаті незавершених досліджень не будемо лізти поперед досліджень незавершених разом з тим увінчаних Акакакакадемією Антропопопометрії Франкфурта-на-Амуйрі Членке та Мудека встановлено й не викликає жодного сумніву стосовно до людських намірів які в результаті недовершених досліджень недовершених Членке та Мудека встановлено мовлено оновлено як витікає стікає стікає

Естрагон та Владімір збентежено шепочуться. Поццо страждає.

але не будемо лізти поперед із невідомих причин в результаті праць Кулакера та Шомана з цілковитою очевидністю показано настільки очевидно що зусиллями Пердова та Ригана незавершеними незавершеними з невідомих причин Членке та Мудека незавершеними незавершеними очевидно що людина всупереч протилежним твердженням що людина на Амуйрі Членке та Мудека що людина зрештою словом що людина словом нарешті попри значні успіхи в галузі харчування та асенізації худне і водночас поруч із невідомих причин попри небачене піднесення фізичної культури запровадження різноманітних марних барвних видів спорту таких як теніс футбол перегони на велосипедах ногами плавання кінний спорт авіація кона-ція теніс ковзани на льоду на асфальті теніс авіація в усіх різновидах зимовий спорт літній осінній осінній теніс великий дрібний земляний притрамбований авіація теніс хокей на траві у морі в повітрі пеніцилін сурогати замінники словом

Естрагон та Владімір заспокоюються і знову уважно слухають. Поццо розлючується, стогне крізь зуби.

я закругляюся водночас поруч із меншати з невідомих причин попри теніс я закругляюся авіація гольф як на дев'ять так і на дев'ятнадцять лунок теніс на льоду словом із невідомих причин у департаментах Льонтре Жаб'є Теляпасе Курвуазьє а саме водночас поруч із невідомих причин худнути збігатися я закругляюся Льонпасе словом непоправні втрати на душ відколи помер Вольтер що складають два метри чотири грами на душ приблизно в середньому цілі числа нормальна вага гола в Нормандії з невідомих причин словом нарешті не має значення факти всі тут а з іншого боку враховуючи те що є набагато серйознішим і пов'язано з набагато серйознішими що у світлі світла дослідів Стайнвега та Петермана пов'язано з серйознішим пов'язано з іще набагато серйознішим

Владімір та Естрагон починають протестувати. Поццо підскакує, смикає за мотуз, спотикається, виє. Всі гуртом кидаються на Лакі, той, відбиваючись, викрикує свій текст.

у світлі світла марних дослідів Стайнвега та Петермана у долині у горах на березі моря у дворі і вода і вогонь повітря таке саме і земля а саме повітря й земля узимку повітря й земля пустеля кам'яна узимку на жаль сьомогу року їхнього строку збоку земля море каміння у глибинах узимку понад морем над землею усією гей я закругляюся з невідомих причин попри теніс усі факти тут з невідомих причин я закругляюся чия черга словом нарешті на жаль чия черга для каміння хто своїми сумнівами я закругляюсь але не будемо лізти поперед я закругляюсь голова водночас поруч із невідомих причин попри теніс чия черга борода полум'я сльози каміння таке блакитне таке упокорене на жаль голова голова голова голова у Нормандії попри теніс марні зусилля незавершені серйозніше каміння словом я закругляюся на жаль на жаль марні незавершені голова голова у Нормандії попри теніс голова на жаль каміння Му-дек Мудек... (Бійка. Лакі вигукує). Теніс!.. Каміння!.. Таке упокорене!.. Мудек!.. Незавершені!.. Поццо. Де його капелюх?

Владімір хапає капелюх. Лакі замовкає, падає. Переможці захекалися.

Естрагон. Помстилися.

Владімір оглядає капелюх Лакі, зазирає всередину.

Поццо. Дайте сюди! (Вириває капелюх із рук Владіміра, кидає його на землю, топче ногами). Отак! Знатимеш, як думати! Владімір. А чи зможе він тепер орієнтуватися на місцевості?

Поццо. Я ось його зорієнтую. (Б'є Лакі ногою). Вставай, свинюка!

Естрагон. Може, він помер? Владімір. Ви так його вб'єте.

Поццо. Ану вставай! Падлюко! (Шарпає за мотуз. Лакі поворухнувся. До Владіміра та Естрагона). Поможіть. Владімір. Що робити? Поццо. Підніміть його.

Владімір та Естрагон ставлять Лакі на ноги, тримають його якусь мить, відпускають. Лакі падає.

Естрагон. Придурюється.

Поццо. Треба його так потримати. (Пауза). Що ж ви стоїте, підніміть його!

Естрагон. Чорта з два. Владімір. Чого ти, давай іще раз. Естрагон. Та хто він нам такий? Владімір. Давай.

Вони піднімають Лакі, тримають його.

Поццо. Не відпускайте його!

Естрагон та Владімір хитаються.

Не ворушіться! (Бере валізу й кошик і несе їх до Лакі). Тримайте його міцно! (Вкладає в руку Лакі валізу, той її не тримає, валіза падає). Не відпускайте його! (Повторює операцію. Поступово, відчувши в руці валізу, Лакі приходить до тями, його пальці хапають ручку валізи). Міцно його держіть! (Повторює те саме з кошиком). От, а тепер пускайте.

Владімір та Естрагон відходять від Лакі, який хитається, згинає коліна, але не падає, вантаж свій тримає. Поццо відступає, клацає батогом.

Вперед!

Лакі робить крок.

Кру-гом!

Лакі обертається.

Готово, тепер він може ходити. (Обертається до Естрагона та Владіміра). Дякую, панове, і дозвольте (шукає щось у кишені) побажати вам (шукає) побажати... (шукає) де ж я поклав годинника? (Шукає). Та що таке! (Схвильовано). З кришкою, на пружинці, панове, та ще й секундна стрілочка. Дідусь рідний подарував. (Шукає). Може, він упав? (Шукає на землі. Владімір та Естрагон йому допомагають. Відкидає ногою ошмаття капелюха Лакі). Це ще мені! Владімір. Може, він у вас у камізельці?

Поццо. Стривайте. (Намагається зігнутися так, щоб дістати вухом до черева). Нічого не чую. (Показує жестом, щоб вони підійшли до нього). А йдіть-но сюди.

Естрагон та Владімір підходять, схиляються головами до його черева. Прислухаються.

Тут наче щось тікає, тік-так, тік-так. Владімір. Тихо!

Всі зігнулися, слухають.

Естрагон. Я, здається, щось чую. Поццо. Де?

Владімір. Так, це ж серце. Поццо (розчаровано). Тю-йо! Владімір. Тихо!

Всі слухають.

Естрагон. Наче зупинилося...

Всі розгинаються.

Поццо. Від кого це з вас так смердить?

Естрагон. Це в нього з рота, а в мене від ніг.

Поццо. Мені треба йти.

Естрагон. А годинник?

Поццо. Я, певно, залишив його у замку.

Естрагон. Ну то бувайте.

Поццо. Бувайте.

Владімір. Бувайте.

Естрагон. Бувайте.

Мовчанка. Ніхто не рухається.

Владімір. Бувайте. Поццо. Бувайте. Естрагон. Бувайте.

Мовчанка.

Поццо. І дякую вам. Владімір. І вам. Поццо. Нема за що. Естрагон. Є. Є. Поццо. Нема. Владімір. Є. Естрагон. Нема.

Мовчанка.

Поццо. Я чомусь не можу... (вагається) зрушити. Естрагон. Се ля ві.

Поццо обертається, відходить від Лакі у бік лаштунків, тягне за собою мотуз,

напинає його.

Владімір. Ви не туди пішли.

Поццо. Я без розгону не можу. (Доходить до кінця мотуза, тобто за лаштунки, зупиняється, розвертається, кричить). Дорогу!

Естрагон та Владімір відступають, дивляться у бік Поццо. Чути ляскіт батога.

Пішов!

Лакі не рухається.

Естрагон. Пішов! Владімір. Пішов!

Ляскіт батога. Лакі вирушає.

Поццо. Швидше! (Виходить на кін, перетинає його слідом за Лакі).

Естрагон та Владімір махають руками. Лакі виходить.

(Ляскає батогом, смикає за мотуз). Швидше! Швидше! (Перш ніж вийти, зупиняється, обертається. Мотуз напинається. Чути, як падає Лакі). Стілець!

Владімір знаходить стілець, подає його Поццо, який жбурляє стільцем у Лакі.

Бувайте.

Естрагон та Владімір (розмахують руками). Бувайте! Бувайте!

Поццо. Вставай, свиното! (Чути, як Лакі підводиться). Вперед! (Поццо зникає. Ляскання батога). Пішов! Бувайте! Швидше! Свиня! Н-но! Бувайте.

Мовчанка.

Владімір. От і час проминув. Естрагон. Він би й так проминув. Владімір. Так. Але не так швидко.

Пауза.

Естрагон. А тепер що робити? Владімір. Не знаю. Естрагон. Може, пішли? В л а д і м і р. Не можна. Естрагон. Чого це? Владімір. Бо ми чекаємо на Годо.