Фантастичні звірі і де їх шукати - Роулінг Джоан

Їхні малята народжуються відразу сформованими.

ЕРКЛІНҐ (Erkling)

КММ: ХХХХ

Ерклінґ — ельфоподібна істота, що походить з Чорного лісу в Німеччині. Він більший за гнома (в середньому під метр заввишки), має загострене лице й характеризується пронизливим реготом, що заворожує дітей, яких він намагається заманити від їхніх опікунів і з'їсти. Проте завдяки суворому контролю з боку німецького Міністерства магії впродовж останніх століть відчутно зменшилася кількість жертв ерклінґа. Останній відомий напад ерклінґа на шестирічного чарівника Бруно Шмідта закінчився смертю ерклінґа — малий Шмідт лупнув його по голові батьковим казаном.

Є

ЄДИНОРІГ (Unicorn)

КММ: XXX[15]

Єдиноріг — прекрасний звір, який трапляється в лісах північної Європи. В дорослому віці це білосніжний рогатий кінь, хоча лошатка спершу золотисті, а перед досягненням зрілості стають сріблястими. Кров, ріг і грива єдинорога славляться своїми потужними магічними властивостями.[16] Єдиноріг зазвичай уникає контакту з людьми, підпускає до себе радше відьом, аніж чаклунів, і такий прудконогий, що його дуже важко впіймати.

І

ІМП (Imp)

KMM: XX

Імпа можна знайти лише в Британії та Ірландії. Іноді його плутають з ельфом. Вони подібні на зріст (від п'ятнадцяти до двадцяти сантиметрів), але імп не літає, як ельф, і не має такого яскравого забарвлення (зазвичай імп темно-коричневий або чорний). Однак вони схожі своїм грубуватим почуттям гумору.

Імп надає перевагу вологим і багнистим місцинам. Його часто можна побачити біля берегів річок, де він розважається, штовхаючи і штурхаючи усіх роззяв.

Імпи їдять маленьких комашок і розмножуються подібно до фей (див. далі), хоч і не прядуть коконів. Їхні малята завдовжки два-три сантиметри, вилуплюються цілком сформовані.

Й

ЙЄТІ (Yeti)

(відомий ще як Біґ-Фут або Снігова Людина)

КММ: ХХХХ

Уродженець Тібету, єті вважається родичем троля, хоч ніхто ще не наблизився до нього настільки близько, щоб провести необхідні дослідження.

Зростом до чотирьох з половиною метрів, він покритий з голови до ніг білосніжною шерстю. Йєті поглинає все, що трапиться йому на шляху, але боїться вогню, тож фахові чаклуни можуть дати йому відсіч.

К

КАП (Kappa)

КММ:ХХХХ

Кап — японський водяний демон, який живе в мілководних ставках і річках.

Його часто змальовують як мавпу з риб'ячою лускою замість шерсті, а ще він має на голові заглиблення, в якому носить воду.

Кап живиться людською кров'ю, але він не заподіє вам ніякої шкоди, якщо йому кинути огірок з вирізаним на ньому вашим ім'ям.

При зустрічі з капом чаклун мусить хитрощами змусити його вклонитися — якщо кап це зробить, то вода з ямки на голові виллється і він миттєво втратить свою силу.

КВІНТОЛАП (Quintaped)

(також відомий як Мак-Бун волохатий)

КММ: ХХХХХ

Квінтолап — надзвичайно небезпечний хижак, що має особливу пристрасть до людей.

Його приземкувате тіло і всі п'ятеро клишавих лап вкриті густим рудо-багряним волоссям.

Квінтолапа можна зустріти лише на острові Дрієрі біля північного узбережжя Шотландії. З цієї причини Дрієр було знекартлено.

Існує легенда, що колись на острові Дрієрі жили тільки дві чаклунські родини — Мак-Клайверти і Мак-Буни. П'яна чаклунська дуель між Дуґальдом, головою клану Мак-Клайвертів, і Квінтієм, головою клану Мак-Бунів, очевидно призвела до смерті Дуґальда. У відповідь Мак-Клайверти однієї ночі оточили помешкання Мак-Бунів і перетворили їх усіх на потворних п'ятилапих бестій. Занадто пізно Мак-Клайверти збагнули, що Мак-Буни, знамениті своєю цілковитою некомпетентністю в магії, у зачарованому стані виявилися набагато небезпечніші. До того ж Мак-Буни чинили опір будь-яким спробам повернути їм людську подобу. Почвари знищували всіх Мак-Клайвертів, аж доки на острові не лишилося жодної людської душі. І лише тоді Мак-Буни усвідомили, що за відсутності хоч когось, хто володіє чарівною паличкою, вони назавжди залишаться такими, як є.

Ніхто достеменно не знає, прадива ця історія чи ні, адже в живих не лишилося жодного Мак-Клайверта чи Мак-Буна, щоб розповісти нам про те, що насправді сталося з їхніми предками.

Квінтолапи не вміють розмовляти і шалено опираються будь-яким спробам Відділу нагляду й контролю за магічними істотами впіймати когось із них з метою розтрансфігурацїї, тому ми змушені припускати, що вони й справді, судячи з прізвиська, є тими волохатими Мак-Бунами, які з радістю готові до кінця своїх днів залишатися монстрами.

КЕЛПІ (Kelpie)

КММ: ХХХХ

Цей британсько-ірландський демон-водяник може набувати різноманітних форм, хоч найчастіше з'являється у вигляді коня з очеретяною гривою. Заманивши необачну жертву собі на спину, він пірнає на саме дно річки чи озера, де й пожирає свого вершника, нутрощі якого спливають на поверхню.

Щоб здолати келпі, треба правильно його загнуздати за допомогою розташувальних чарів, після чого він стає слухняний і покірний.

Найбільшого в світі келпі виявлено в озері Лох-Нес у Шотландії. Найчастіше він набирає обрисів морського змія (див. далі). Спостерігачі Міжнародної конфедерації чаклунів усвідомили, що вони мають справу не зі справжнім змієм, коли на їхніх очах після наближення групи дослідників-маґлів він перетворився на видру, а тоді знову на змія, коли небезпека минула.

КЕНТАВР (Centaur)

КММ: ХХХХ[17]

Кентаври мають людську голову, руки і торс, що переходить у кінський тулуб різної масті.

Наділені розумовими здібностями і здатністю розмовляти, кентаври насправді не належать до категорії звірів, але були класифіковані так Міністерством магії на власне прохання (див. Вступ).

Кентаври мешкають у лісах. Їхньою батьківщиною вважають Грецію, хоч у наш час кентаврські громади можна зустріти в багатьох кутках Європи. Чаклунська адміністрація кожної з країн, де перебувають кентаври, надає для них спеціальні ділянки, де їх не турбуватимуть маґли. Проте варто зауважити, що кентаври не потребують особливої протекції від чаклунів, адже й самі чудово вміють ховатися від людей.

Життя кентаврів оповите таємницею. Насправді вони не довіряють ні чарівникам, ні маґлам і, як видається, не роблять між ними великої різниці.

Живуть вони табунами, що налічують від десяти до півсотні членів.

Відомо, що вони чудові зцілювачі, віщуни, лучники та астрономи.

КЛАБЕРТ (Clabbert)

КММ: XX

Клаберт — істота, що мешкає на дереві й нагадує своїм виглядом щось середнє між мавпою та жабою.

Походить з південноамериканських штатів, хоч відтоді вже поширився по цілому світі.

Має гладеньку лису шкіру зелено-рябого кольору, перетинчасті пальці ніг і рук, довгі гнучкі кінцівки, які дають змогу клаберту стрибати з гілки на гілку зі спритністю орангутанга. На голові в нього короткі ріжки, а широка пащека з гострими, як лезо, зубами шкіриться в постійній насмішці.

Харчується переважно маленькими ящірками і птицями. Характерною ознакою клаберта є велика пустула в центрі чола, яка червоніє і спалахує, коли він відчуває загрозу. Американські чаклуни колись тримали клабертів у своїх садах, щоб ті заздалегідь попереджали їх про наближення маґлів, але Міжнародна конфедерація чаклунів запровадила штрафи, чим значно підірвала подібну практику. І хоч нічні дерева, які сяяли від спалахів клабертів, мали доволі святковий вигляд, це вабило до себе занадто багатьох маґлів, які дивувалися, чого це їхні сусіди ще й досі не познімали різдвяних ліхтарів, хоч надворі вже червень.

КЛИНОХВІСТ (Nogtail)

КММ: XXX

Клинохвости — це демони, поширені в сільських районах Європи, Росії й Америки.

Вони нагадують хирлявих поросят з довгими ніжками, клиноподібними обрубками хвостів і вузенькими чорними очицями.

Клинохвіст прокрадається в свинарник і починає ссати свиноматку разом з усім її виводком. Чим довше клинохвіст залишається непоміченим і чим крупніший він виростає, то більшої шкоди завдає він тій фермі, в яку проник.

Клинохвіст напрочуд меткий, його важко впіймати, але він ніколи не повернеться на ту ферму, де за ним гнався білий пес. З цією метою у Відділі нагляду й контролю за магічними істотами (підрозділ боротьби зі шкідниками) тримають дюжину вівчарок-альбіносів.

КНАРЛ (Кnarl)

КММ: XXX

Маґли зазвичай приймають кнарла (північна Європа й Америка) за їжака. Розрізнити цих двох істот практично неможливо, за винятком однієї суттєвої різниці в їхній поведінці: якщо залишити в саду їжу для їжака, він з радістю прийме цей дар; якщо ж запропонувати їжу кнарлу, то він припустить, що господар саду намагається заманити його в якусь пастку, і понищить усі садові рослини й прикраси. Чимало маґлівських діток було звинувачено в вандалізмі, хоч насправді винуватцем цього був роздратований кнарл.

КНІЗЛ (Kneazle)

КММ: XXX

Спочатку кнізл плодився в Британії, але тепер він поширився по цілому світі.

Невеличкий, подібний на кота, з плямистим хутром, завеликими вухами й хвостом, як у лева. Кнізл розумний, незалежний, інколи агресивний, однак якщо йому сподобається якийсь чаклун або відьма, він може стати чудовою домашньою сотворинкою. Кнізл володіє дивовижною здатністю виявляти підозрілих типів з поганою репутацією, а ще він може безпечно допровадити свого хазяїна додому, якщо той заблудився.

Кнізлиця народжує за один раз до семи кнізленят і може схрещуватися з котами.

Власникам кнізлів (як і крупів чи фуперів — див. далі) необхідно отримати ліцензію, адже кнізли мають доволі незвичну зовнішність, яка може зацікавити маґлів.

КОЗЛОКОС (Billywig)

КММ: XXX

Козлокос — комаха родом з Австралії.

Довжина її разючо-синього, мов сапфір, тіла не більше сантиметра, проте швидкість в неї така, що маґли її майже не помічають, та й деяким чарівникам це вдається лише після того, як козлокос їх ужалить. Крильця козлокоса розміщуються на голові і крутяться з такою швидкістю, що він обертається в польоті, наче пропелер. Знизу на тілі знаходиться довге жало. Ті, кого вжалить козлокос, відчувають спочатку запаморочення голови, після чого починається левітація (підіймання в повітря).

Цілі покоління юних австралійських відьом і чарівників намагалися впіймати козлокосів і змусити їх себе вкусити, щоб насолодитися цим побічним ефектом, хоч передозування укусами може призвести до того, що жертва цілими днями безконтрольно ширятиме в повітрі, а іноді внаслідок потужної алергічної реакції взагалі не зможе приземлитися.

Сушені козлокосові жала використовують для деяких настійок, а ще, за певними припущеннями, ці жала є неодмінними компонентами популярних солодких свистобджілок.

КРИЛАТИЙ КІНЬ (Winged Horse)

КММ: XX-XXXX

Крилаті коні існують по цілому світі.

Є багато різних порід, включно з абраксанською (винятково могутні і крупні, масть паломіно), аетонською (каштанової масті, популярні в Британії та Ірландії), ґранійською (сірої масті, надзвичайно прудкі) та рідкісними тестралами (вороними конями, що мають здатність ставати невидимими; тестрали, на думку багатьох чаклунів, приносять невдачу).

Як і у випадку з гіпогрифом, власник крилатого коня зобов'язаний регулярно накладати на нього розілюзнювальні закляття (див.