Вільгельм Телль - Шиллер Фрідріх
Залишивши цю розмову, всі пішли вітати народного визвольника — Телля.
Ява друга
Гедвіга з дітьми чекає чоловіка, горить хатнє вогнище. До них прибився якийсь полохливий чернець, але Гедвіга також його боялася. Діти вибігли зустрічати батька.
Вільгельм Телль залишився наодинці з ченцем, це був австрійський герцог, гнаний звідусіль. Він просив допомоги. Парріціда порівнював себе з Теллем, на що отримав таку відповідь:
До неба чисті я здіймаю руки,
Тебе ж і злочин твій я проклинаю...
Помстивсь я за святу природу, ти ж
Зганьбив її,— тут спільності немає:
Ти — вбивця, я ж — захисник прав священних.
Телля зворушила все ж таки страшна недоля герцога. Він дав пораду йти в Італію і каятись перед папою, очищаючи цим свою гріховну душу. Хазяїн дому нагодував мандрівника і дав йому на дорогу, пояснивши шлях в Італію. Парріціду відправили, бо йшли люди з вітаннями і своєю вдячністю.
У яві останній
Всі зустріли Телля радісними вигуками. Прийшли привітати селян з перемогою Берта і Руденц. Берта просила селян прийняти їх до свого кола. Вона тепер могла вважати себе повноправною громадянкою, їй селяни пообіцяли свій захист.
Руденц оголосив перед публікою новину про своє одруження з Бертою, і всім своїм кріпакам дав волю.
Знову зазвучала музика, всі закричали:
— Свобода! Свобода! Свобода!