Ганімед - Гете Йоганн Вольфганг

О, як ранковим блиском
Ти все затопила кругом,
Весно, кохана!
Стобарвним любовним блаженством
Горнеться серцю моєму
Вічних твоїх теплот
Святе почуття,
Красо безконечна!

О, як обняти тебе
Цими руками!
Ах, на грудях твоїх
Лежу я в томлінні,
I квіти твої, і трави
Горнуться серцю моєму.
Спрагу мою
Палаючу студиш ти,
Вітре ранковий, милий!
Любовно з туманного долу
Кличе мене соловей.
Іду! Я йду!
Куди? Де путь?
Вгору! В висоти путь!
Пливуть здаля оболоки,
I клоняться вниз оболоки
Взяти тоскну любов,
Взяти мене!
На вашій груді
В висоти!
Обнявши, обняти!
В висоти, до лона твого,
Вселюблячий Отче!