Відгуки
Певне, так заведено навіки... - Єсенін Сергій
Читаємо онлайн Певне, так заведено навіки... - Єсенін Сергій
Певне, так заведено навіки –
Відбісившись, доки сила є,
Ми усе чіпкіше, мов каліки,
За життя тримаємось своє.
Дорога! Мені вже скоро тридцять,
І земля миліша з кожним днем.
Через це усе частіше сниться,
Що, як ватра, я горю вогнем.
Як горіти – то не впівнапруги!
Не дарма ж я, що не говоріть,
Витягнув каблучку у папуги –
Знак того, що разом нам згоріть.
Перстень одягла мені циганка,
Знявши з пальця, я віддав тобі.
І тепер, коли звучить шарманка,
Я один блукаю у юрбі.
В голові шумить, як вітер в лісі,
І на серці паморозь і мла,
Бо, можливо, іншому гульвісі
Ти його зі сміхом віддала.
І тебе цілуючи до ранку,
Вперто він випитує секрет:
Як свою оспівував коханку
Не на жарт закоханий поет?
Ну то що! Вже затягнулась рана,
Лиш у віршах ще звучить надрив.
Перший раз такого хулігана
Той папуга клятий обдурив!
Переклад Олександра Грязнова
Відбісившись, доки сила є,
Ми усе чіпкіше, мов каліки,
За життя тримаємось своє.
Дорога! Мені вже скоро тридцять,
І земля миліша з кожним днем.
Через це усе частіше сниться,
Що, як ватра, я горю вогнем.
Як горіти – то не впівнапруги!
Не дарма ж я, що не говоріть,
Витягнув каблучку у папуги –
Знак того, що разом нам згоріть.
Перстень одягла мені циганка,
Знявши з пальця, я віддав тобі.
І тепер, коли звучить шарманка,
Я один блукаю у юрбі.
В голові шумить, як вітер в лісі,
І на серці паморозь і мла,
Бо, можливо, іншому гульвісі
Ти його зі сміхом віддала.
І тебе цілуючи до ранку,
Вперто він випитує секрет:
Як свою оспівував коханку
Не на жарт закоханий поет?
Ну то що! Вже затягнулась рана,
Лиш у віршах ще звучить надрив.
Перший раз такого хулігана
Той папуга клятий обдурив!
Переклад Олександра Грязнова
Відгуки про книгу Певне, так заведено навіки... - Єсенін Сергій (0)