Поезія (в перекладі М. Федоришина) - Кобаясі Ісса

муху б'ючи
розквітлу квітку
теж ударив

слимачку
мало-помалу лізь
на гору Фудзі

ходи до мене
побавимося разом
горобчику-сирітко

сюрчать цикади
стоїть не ворухнеться
червоний вітряк

ясного Місяця
забаглося
плаче дитина

свіжий вітер
викрутасами-вихилясами
прийшов

не бий муху
вона молиться руками
молиться ногами

корова
му-у му-у му-у
з туману вийшла

у надвечір'ї
перед сакури цвітом
плаче дівчина

"не стало матерії!"-
коли дивлюся на море
коли дивлюсь