Жебрак - Лермонтов Михайло

Переклад В. Бичка
Стояв біля святих воріт
З очима, повними благання,
Бідняк — він висох весь і зблід
Від спраги, голоду й страждання.

Шматка лиш хліба він прохав,
І зір являв нестерпну муку,
І камінь хтось тоді поклав
В його худу простерту руку.

Отак молив любові я
У тебе з тугою гіркою,
Так серця кращі почуття
Були обмануті тобою.

1830


Переклад О. Грязнова
Біля дверей у храм святий
Просив у пастви подаяння
Жебрак нещасний, ледь живий
Від спраги, голоду й страждання.

Лиш кусник хліба він благав,
І зір являв нестерпну муку.
Та камінь хтось йому поклав
В простягнену покірно руку.

Отак любові й співчуття
Просив у тебе я з журбою.
Мої найкращі почуття
Навік обмануті тобою!