У пошуках утраченого часу. Альбертина зникає - Марсель Пруст

і і і письменник, родоначальник сучасної психологічної прози. У романі «Альбертина зникає», опублікованому в 1025 році. М. Пруст спробував проаналізувати механізм любовного почуття. Щойно колишня кохана Марселя, яку він уже розлюбив і спільне життя якою почало його обтяжувати, йде віч нього, як кохання і ревнощі з новою силою спалахують у йот серці.

Роман

Переклад з французької Анатоля Перепаді

КИЇВ «ЗОЛОТІ ВОРОТА»

ББК 84(4ФРА) П85

Текст друкується за виданням: Пруст М. У пошуках утраченого часу: Твори: в 7 т.: т. 6. - К.: ЮНІВЕРС, 2001

Переклад з французької та примітки Анатоля Перепаді

Випущено на замовлення Державного комітету телебачення і радіомовлення України за програмою «Українська книга» 2013 року

Пруст М.

П85 Альбертина зникає. У пошуках утраченого часу: роман / пер. з фр. та примітки А. Перепаді. — К. : Золоті ворота, 2013. - 254 с.

ІБВИ 978-966-2246-31-5.

Марсель Пруст (1871—1922) — видатний французький письменник, родоначальник сучасної психологічної прози.

У романі «Альбертина зникає», опублікованому в 1925 році, М. Пруст спробував проаналізувати механізм любовного почуття. Щойно колишня кохана Марселя, яку він уже розлюбив і спільне життя з якою почало його обтяжувати, йде від нього, як кохання і ревнощі з новою силою спалахують у його серці.

ББК 84(4ФРА)

© О. А. Псрепадя, правонаступник А. Перепаді, переклад українською та примітки, 2013

ISBN 978-966-2246-31-5

Примітки

1

В останню мить (латин.).

2

Ронсар, «Сонети для Гелени», Книга II, ЬХІІІ, в.4.

3

Знову, спочатку (італ.) — муз. спочатку (знак повторення).

4

Любо, (як моря поверхня запіниться, бурями збита, із суходолу дивитись), як інший на хвилі бідус. (Латин.). Тіт Лукрецій Кар. Про природу речей. Переклав Микола Зеров. (Прим. пер.).

5

Сатро і гіо означають у Венеції площі та канали меншої ваги, ніж п’яцца і канале. У Венеції лише площа Сан-Марко має право називатися п’яцца.

6

Calle — вузенька вуличка у Венеції.

7

Чужоземців (італ.)

8

У Венеції пйомбі називалися камери, викладені свинцевими пластинами, вони розміщалися на горищі дожевого палацу і призначалися для політичних в’язнів.

9

О моє сонце (італ.)

Семіта, як пояснює сам автор у «Ґермантській Стороні» І, означає «стежка», а не «семітка», як це думає Жільберта, говорячи про своїх батька-матір. (Прим, перекл.).

10

Семіта, як пояснює сам автор у «Ґермантській Стороні» І, означає «стежка», а не «семітка», як це думає Жільберта, говорячи про своїх батька-матір. (Прим, перекл.).

11

Дипл. Випадок, за якого набирають чинности зобов'язання за союзницькою угодою (латин.).