Українська література » Сучасна проза » Смажені зелені помідори в кафе «Зупинка» - Фенні Флегг

Смажені зелені помідори в кафе «Зупинка» - Фенні Флегг

Читаємо онлайн Смажені зелені помідори в кафе «Зупинка» - Фенні Флегг
Бірмінгема, пережив легкий напад і сьогодні вранці був доправлений для обстеження до університетської лікарні.

Місіс Едкок попросила повернути її до будинку престарілих. Жінка перебуває в пригніченому стані, адже, за її словами, «Волтер виявився не тим чоловіком», яким вона його вважала.

Стан містера Даневея оцінюють як задовільний.

Траса 90

Маріанна, Флорида

22 травня 1988 р.

Білл і Меріон Ніл та їхня восьмирічна донечка Петсі їхали цілий день. Повз вікна промайнув придорожній рекламний стенд, який пропонував: «Свіжі яйця, мед, свіжі овочі та фрукти, свіжий сом, прохолодні напої».

Усіх трьох мучила спрага, тож Білл розвернув машину. Коли вони вийшли, поряд нікого не було, тільки двоє старих чоловіків у спецівках сиділи під величезним чорним дубом позаду стенда. Один зі старих підвівся і підійшов до них.

— Привіт, люди. Чим можу вам прислужитися сьогодні?

Почувши голос, Меріон збагнула, що це не старий чоловік, а стара жінка зі сніжно-білим волоссям та засмаглою обвітреною шкірою.

— Нам три кока-коли, будь ласка.

Петсі не спускала очей із банок меду, вишикуваних на полиці.

Коли стара жінка відкривала одну за одною три крижані кока-коли, Петсі показала на банки з медом і спитала:

— А що там?

— Там медовий стільник, прямо з вулика. Раніше таких не бачила?

Петсі була зачарована.

— Ні, мем.

— Звідки ви, народе?

— З Бірмінгема, — відповіла Меріон.

— Що ж, знаємо. Я колись мешкала в маленькому містечку там неподалік. Ви, мабуть, ніколи про нього не чули: крихітне таке містечко під назвою Вісл-Стоп.

Білл відповів:

— Авжеж, звичайно. Там, де колись були сортувальні станції. Наскільки пам’ятаю, там ще було кафе, в якому смажили барбекю.

Стара жінка посміхнулася.

— Саме так.

Білл показав на рекламний плакат.

— Не знав, що в такій далечині водиться сом.

— Звичайно, водиться, але морський. Тільки сьогодні в мене його немає.

Вона кинула погляд на маленьку біляву дівчинку, аби переконатися, що та слухає.

— Минулого тижня я спіймала одного, але він був такий величенький, що ми не змогли витягти його з води.

— Правда? — захоплено промовила Петсі.

У блакитних очах жінки блиснула іскорка.

— Атож, безумовно. Якщо чесно, сом був такий великий, що ми його сфотографували, так сама лише фотографія важить фунтів сорок.

Маленька дівчинка схилила голову набік, намагаючись уявити собі це.

— Ви впевнені?

— Звісно, впевнена. Але якщо ви мені не вірите… — вона розвернулася й гукнула до старого у дворі: — Гей, Джуліане! Зайди-но до будинку й принеси мені фотографію сома, якого ми впіймали тиждень тому.

Той ліниво відгукнувся:

— Не можу… вона заважка для мене, щоб тягти сюди. Можу спину надірвати.

— Ось бачите, я ж казала.

Білл засміявся, а Меріон тим часом розплатилася за напої. Вони вже збиралися йти, коли Петсі смикнула матір за рукав її сукні.

— Мамо, а можна купити баночку меду?

— Серденько, в нас удома й так багато меду.

— Будь ласка, мамо, у нас немає жодного медового стільника. Будь ласка!

Меріон дивилася на неї якусь мить і нарешті здалася.

— Скільки коштує мед?

— Мед? Ну, давайте поглянемо, — стара жінка почала рахувати на пальцях, а тоді сказала: — Ви не повірите, але вам пощастило, тому що сьогодні… він абсолютно безкоштовний.

Петсі широко розкрила очі.

— Справді?

— Саме так.

Меріон сказала:

— О, мені буде дуже незручно, якщо ми не заплатимо. Можна, я дам вам за нього хоч трохи грошей?

Стара жінка похитала головою.

— Ні, це безкоштовно. Ви чесно й справедливо виграли його. Ви цього не знали, але ваша маленька донечка щойно стала моїм мільйонним покупцем за цей місяць.

— СПРАВДІ?

— Саме так. Мільйонним.

Меріон посміхнулася старій жінці.

— Ну, якщо ви наполягаєте… Що треба сказати, Петсі?

— Дякую.

— На здоров’я. І послухай, Петсі, якщо ти коли-небудь будеш знову в цих місцях, зазирай до мене, гаразд?

— Так, мем, обіцяю.

Від’їжджаючи, Білл просигналив, а маленька дівчинка помахала рукою на прощання.

Стара жінка стояла на узбіччі й махала вслід, доки машина не зникла з очей.

Рецепти Сипсі

Кауч

Печиво з маслянки

 2 склянки борошна

 2 чайні ложки розпушувача

 2 чайні ложки солі

 1/4 чайної ложки соди

 1/2 склянки кулінарного жиру «Криско»

 1 склянка маслянки

Сухі інгредієнти змішати та просіяти. Додати «Криско» і розтерти до однорідної маси. Улити маслянку й перемішати ще раз. Тонко розкачати й нарізати печиво бажаного розміру. Випікати у змащеній жиром формі за температури 230 градусів до золотавого кольору.

Улюблені солодощі Вередливої Пташки!

Кукурудзяний хліб, смажений на пательні

 ½ чайної ложки харчової соди

 1½ склянки маслянки

 2 склянки просіяного кукурудзяного борошна

 1 чайна ложка солі

 1 яйце

 1 столова ложка розтопленого смальцю

Розчинити соду в маслянці. Змішати кукурудзяне борошно з сіллю, яйцем і маслянкою. Додати гарячий розтоплений смалець. Вилити на змащену жиром залізну пательню й випікати за температури 190 градусів до повної готовності.

Просто вбивчо смачно.

Пиріг із кокосовим кремом

 3 яєчні жовтки

 1/3 склянки цукру

 1/4 чайної ложки солі

 2 ½ столових ложки кукурудзяного крохмалю

 1 столова ложка розтопленого вершкового масла

 2 склянки пастеризованого молока

 1 склянка натертого кокосу

 1 чайна ложка ванілі або рому

 1/4 чайної ложки мускатного горіха

 заздалегідь випечений корж із загнутими краями, діаметром приблизно 23 см

Яєчні жовтки збити, поступово додаючи цукор, сіль, кукурудзяний крохмаль і масло. Улити молоко та збити ще раз. Готувати на паровій бані, постійно помішуючи, до утворення густої маси. Додати натертий кокос і охолодити. Готовий крем приправити прянощами й мускатним горіхом і вилити на корж. Укрити меренгою і випікати в духовці 15–20 хвилин за температури 150 градусів.

Ням-ням!

Горіховий пиріг

 Сирий корж із загнутими краями, приблизно 23 см у діаметрі

 9-дюймовий корж (невипечений)

 2 склянки подрібнених горіхів

 1 склянка цукру (коричневого або білого)

 1 склянка світлого кукурудзяного сиропу

 1 столова ложка борошна

 1 чайна ложка ванілі

 1/4 чайної ложки солі

 3 яйця

 2 столові ложки вершкового масла

Посипати корж подрібненими горіхами. Змішати цукор, кукурудзяний сироп, борошно, ваніль і сіль, розтерти до однорідної маси. Одне за одним вбити яйця, щоразу розмішуючи. Вилити на посипаний горіхами корж, зверху маленькими шматочками викласти вершкове масло. Запікати приблизно годину за температури 180 градусів до затвердіння.

Горіхова смакота — улюблені ласощі Кукси.

Смажене курча по-південному, фірмовий рецепт Сипсі

 1 велика куряча тушка

 сіль і перець

 молоко

 1 ½ (півтори) склянки просіяного борошна

Курча розрізати на порційні шматки. Ретельно натерти сіллю та перцем і дати постояти деякий час. Потім занурити в молоко приблизно на півгодини. Покласти курча з борошном і невеликою кількістю солі та перцю в пакет і потрусити, доки кожен шматок не буде ретельно обкачаний. Смажити в великій кількості жиру за температури 200 градусів до

Відгуки про книгу Смажені зелені помідори в кафе «Зупинка» - Фенні Флегг (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: