Українська література » Сучасна проза » Гуляйполе - Степан Дмитрович Ревякін

Гуляйполе - Степан Дмитрович Ревякін

Читаємо онлайн Гуляйполе - Степан Дмитрович Ревякін
республіки, та це вже не така й біда на сьогодні... Що?... Я також шкодую, що він розстрілює і вішає наших комісарів та уповноважених продрозкладки. До речі, Феліксе Едмундовичу, то правда, що розстрілює більшовиків не Махно, а особисто його коханка-вчителька Гуляйпільської гімназії?.. Правда... Як її прізвище?.. Галина Кузьменко... То вона швидше за все має бути українською буржуазною націоналісткою... Я, виходить, не помиляюся у своїх висновках, що кожний українець — це буржуазний націоналіст. Так... Так... Поки що Махна не ліквідовувати... Він нам вигідний. Але тільки поки що... Троцький[42] вимагає знищити його негайно. Та він, як завжди, поспішає, не враховує реальний поточний момент... Підкреслюю втретє — поки що! Я ж за його ліквідацію! Але не сьогодні і не завтра... Він нам зараз вигідний. Ти ж казав, що Махно у вас під надійним прицілом... Ось і тримайте його постійно на мушці, а в останню хвилину — бабахніть...

Ленін поклав слухавку.

Глава восьма
Вершники
(Ю. Яновський)

Потойбічний світ. Пекло. Ленін ходить по кабінету, заклавши руки за спину. Періодично весело потирає їх. Радощів у нього по вінця. Тож він не витримує, хапає за древко червоний стяг Російської Радянської соціалістичної республіки і, розмахуючи ним, продовжує ходити швидко по кабінету й співає "Інтернаціонал":

Вставайте, гнані і голодні Робітники усіх країн! Як у вулкановій безодні, В серцях у нас клекоче гнів. Ми всіх катів зітрем на порох, Повстань же, військо злидарів. Все, що забрав в нас лютий ворог, Щоб повернути, час наспів.

* * *

Чуєш, сурми заграли, Час розплати настав. З "Інтернаціоналом" Здобудем людських прав.

Входить Диявол.

ЛЕНІН(перестає співати, до Диявола). Ну, як ми, батєнька, налигнули хохла — президента? Здорово! Архіздорово! Картинки ти підібрав про Махна — вищий клас! Тепер Грушевський задумається: тягнути цього лихо-полководця до Раю чи зштовхнути його на втіху тобі?

Входить Грушевський. Він чує останні слова Леніна.

ГРУШЕВСЬКИЙ. Ви, більшовик Ульянов, як завжди, перебріхуєте почуте, правду ставите догори ногами, щоб вона задихнулася від припливу крові. Я вже не раз казав і ще раз повторюю: ми, українці, не прагнемо втягнути Махна ні до Раю, ні до Пекла. Ми хочемо, аби суд Божий над ним був справедливим, тобто, вирок повного мірою відповідав заслугам і гріхам цієї людини. Не більше, й не менше.

ЛЕНІН(хитрувато примружившись). Суд Божий, батенька, завжди справедливий.

ГРУШЕВСЬКИЙ. На жаль, у його справи часто втручаються різні земні й небесні дияволи (посуворішавши, до Диявола). Я прийшов, щоб сказати тобі, Чорте рогатий, коли ти не покажеш, як Махно виконував злу волю більшовиків, слугував їм за одержану військову зброю, то поскаржуся на тебе Богові. А він, як відомо, давно на твою голову хоче вилити сім чаш зла.

ДИЯВОЛ(затрусився, чи то змерзнувши, чи перелякавшись). Фу-фу-фу-р-р!... А я що? Я нічого... Я — чесний Сатана! Попросив Ульянов, він же Степанов чи як його в біса?... Я показав про петлюрівців. А просиш ти... Я покажу

Відгуки про книгу Гуляйполе - Степан Дмитрович Ревякін (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: