Мій любий попутник - Інна Земець

– Цю жінку я за дружину візьму. Вона б тобі сподобалась.

Дід мовчав, я теж замовк. Колись я собі пробачу, напевно. Але вже зараз глибоко переконаний, що жити треба щохвилини – мені є заради кого.  

 

За  місяць таки зустрівся з Дариним «велетнем» - чималий дядько. Пильно до мене придивлявся, уважно кожне слово моє слухав. То для неї Костянтин величезний плюшевий ведмедик, а зі мною дистанцію тримав, та наче приязну. Я нервував, чогось, ніби екзамен здаю. Та здав на відмінно, схоже. Принаймні, Дара мене в тому запевняла. Отже, мене повністю прийнято в «зграю». І відколи мені це так важливо стало? Та нема такого, що заради своєї аномалії не зроблю. І нема такого, чого він неї чекати не варто. Скільки вже пригод було! А скільки ще буде?

– Годі вже трястись, яка є вдача - такою вже і лишиться, - відбивалась Дара. – Ти б краще про ризики сам помовчав!

– Ти про що?

– Сам знаєш! Своєю Німеччиною мені десяток років, мабуть, забрав.

– Дара, мені потрібно було дати тобі більше ніж мав.

– А я і з тим шо було любила!

Приємно такі слова чути, навіть якщо гніваючись прокричала. А свої – я пізніше скажу, як завжди тихо і переконливо, так як умію і як Дара любить.

*****

– Нарешті познайомились! – Яна обіймала нас обох, поки Михайло трохи зніяковіло стовбичив позаду. – Дуже рада!

– Я також, - щиро обдаровуючи посмішкою відповів Вадим.

Ще б пак! Подруга у мене найкраща. І наша добра фея – якби мені колись копняка не виписала, то і досі були б з Вадимом невідомими паралельними без шансу на перетин. Можливо. Хто зна? Може б іншим неминучим шляхом одне до одного прийшли. Я на тиждень лишилась свого кабінету, віддавши кімнату любим гостям, а сама до Вадимового перебралась – він все частіше вдень в офіс став навідуватись.

– Це ненадовго, нові клієнти на порозі, мушу приділити їм увагу. Та скоро все буде як раніше.

Він наче вибачався, що не поруч зі мною всі двадцять чотири години на добу. А ми таки до того і звикли. Та поки його тимчасова відсутність була доречна – працювати в одному кабінеті з ним важкувато. Неможливо, іноді. Вже наче і доволі довго разом, а все одно відволікає мене постійно, невтомно і винахідливо, а ще і гості в хаті - Яна вже з нас ірже. Поки наодинці тут працювала, випадково на один папірець цікавий натрапила, тепер знаю, що чекає від ювеліра замовлення. Обожнюю своє дзеркало, та сподіваюсь, ніяких перснів з відсилкою до казок не замовлятиме – саме тут хотілось неповторного, щоб тільки для нас двох сенс мало. Та інтрига поки тягнулась, а мої улюблені гості вже і додому збирались – наш тиждень, насичений спілкуванням і мандрами містом, невблаганно добіг кінця. Попрощались ненадовго – тепер нашого візиту чекатимуть. Минали дні, а Вадим і досі мені свій сюрприз готував, а я, наївна, думала, що лиш один. Спитав коли не чекала - біля дзеркала одягалась. Обійняв зі спини, нахилився губами до вуха торкаючись і відправив мурах парадом по шкірі гуляти, запитавши про просте і очевидне. Біля дзеркала мою схвальну відповідь і відсвяткували – такого воно ще не бачило. Пізніше, коли я роздивлялась на пальці свою дивовижну  каблучку з камінцями кольору наших очей, Вадим знову озвався.

– І ще одне до тебе запитання маю.

– Здивуй мене – зазвичай в такий день одним обмежуються.

– Ти не хочеш припинити примати протизаплідні?

Здивував. Втім, як і завжди. Отак просто – взяв і слова у мене відібрав, несподівано даючи мені останній фрагмент пазлу нашого всесвіту.

– Дара, ти засмутилась? - розвертаючи до себе заглянув мені в очі Вадим. – Не хочеш?

Мовчазана була від того, що занадто багато емоцій піднялося, та слова таки підібрала.

– Вадим, нема у тебе такого, чого б я не хотіла, - відповіла я і просто його поцілувала, вкладаючи все що між літерами було.

 

КІНЕЦЬ

 

Цю історію завершено, та не прощаюсь, адже вже сьогодні починається нова - "Збій системи". Запрошую)

Кінець

З цією книгою читають Сучасна проза 237321 Геніальна дурепа Інна Камікадз 709820 Романтична еротика 359875 Вільні стосунки з босом Ольга Вісмут 2121382 Сучасна проза 418448 Збій системи Інна Земець 48143 Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно