Червоні хащі - Фоззі

— молодий бомж, котрий щоранку приїздив по гроші «на поправку здоров’я».

Серед хворих і нянечок ширилися чутки, що я — це якийсь артист естради, котрий зазнав травми під час «Диких танців», — і вони по черзі заходили знайомитись. Але того разу до мене зазирнув не похмільний бомж, а інший сусід — старенький дідусь. Він почув із моєї палати голос коментатора і вирішив запитати, хто грає і який рахунок. Він додивився зі мною матч («Шахтар» скатав нулівку зі «Шальке»), погодився взяти печива до чаю і поїхав до себе — на протилежний бік Другої травматології, де телевізор приймав тільки «Інтер».

Тієї ночі про сон не йшлося: боліли ноги. Тому я лежав собі й лежав, а десь під час сніданку записав стислий сценарний план цієї історії. Вільний час — великий плюс. На момент виписки в нотатках були три ідеї: харківські оповідання («Темнеет рано»), фінал кримської історії («Чес для приезжих») і щось про дідусів із будинку перестарілих, котрі продовжують собі життя завдяки тому що один із них дуже любить футбол і не дає решті спокою. Сьогодні я її закінчив і радію, бо всі задуми того лютого виконано! У темряві хлюпочеться море, десь позаду стоять гори, а відремонтовані коліна ще тримають. От і добре.

Дякую Олександру Орлову (історія про кабана — справжня) та Юрієві Шевчуку (історія про врятований зуб — також реальна), консультантами були Євген Ременнік, Гаврикови та Ян Фрейдман. Редагував Назар Федорак, — дякую за розуміння, бо він хотів, як краще, я — як гірше. На ціль, як завжди, наводив Завен Баблоян. Обіймаю вас!

Ігорю Пелиху.

Йосип Старенький — це твій вираз, Ігороня.

Оглавление Глава перша, в якій нові приїздять, а старі нервуються. І все закінчується Глава друга, в якій п’ють до дна, до дна, до дна Глава третя, в якій беруть аналізи й дають прикурити Глава четверта, в якій усім за ділами їхніми Глава п’ята, в якій залізо б’є по глині, а старе стає малим Глава шоста, в якій м’ясо повертається на цвинтар і поростає травою Глава сьома, в якій чоловіки танцюють, а жінки міняються місцями та світами Глава восьма, в якій Болівар не вивезе трьох, а ніч змінить усе Глава дев’ята, в якій маленькі дурниці стають великими Глава десята й остання Риба