Таємна троянда - Вільям Батлер Йейтс

що з давніх-давен побутував в Ірландії, Шотландії та Велсі. Являв собою каркас із вербового пруття, обтягнутий просмоленою шкурою (бика, коня тощо).(обратно) 64

Лох-Кей — озеро на північному заході графства Роскоммон.

(обратно) 65

Острів Святої Трійці — острівець у південній частині Лох-Кею.

(обратно) 66

Інсула Трінітатіс (лат. Insula Trinitatis) — острів Трійці (див. прим. 65 до розд. І).

(обратно) 67

Ізабелла Оґаста, леді Ґреґорі (1852–1932) — ірландська письменниця-драматург, театральна діячка, фольклористка; близький друг В. Б. Єйтса. 1899 року разом з Єйтсом, Едвардом Мартіном і Джорджем Муром заснувала Ірландський літературний театр (який згодом став називатись театром «Абатство»), написала для нього низку п’єс, а також видала кілька збірок матеріалів з ірландського фольклору.

(обратно) 68

Овен Ганраган на прізвисько Рудий — цей персонаж Єйтса має за прототипа ірландського поета Овена Роу О’Саллівана (англізоване ірл. Eoghan Rua Ó Súilleabháin, ірл. rua — рудий, 1748–1784), одного з останніх великих поетів, які писали ґельською мовою (див. прим. 2 до розд. III).

(обратно) 69

Сільська говірка Кілтартану — англо-ґельський діалект, яким говорили в баронстві Кілтартан (графство Ґолвей), де був розташований маєток Оґасти Ґреґорі Кул-Парк, осередок ірландського літературного відродження. Цю говірку письменниця використовувала у своїх творах.

(обратно) 70

Попідтинні школи (англ. hedge schools) — маленькі нелегальні надомні школи в Ірландії у XVIII–XIX ст., де таємно здобували початкову освіту діти з католицьких і пресвітеріанських родин (оскільки офіційно до шкільної освіти допускались лише віряни Англіканської церкви).

(обратно) 71

Самайн (ірл. Samhain) — кельтське поганське свято врожаю та початку зими. Відзначалося 31 жовтня — 1 листопада, з прийняттям християнства збіглося з Днем усіх святих (Гелловіном).

(обратно) 72

Кілкріст — сільська парафія у графстві Клер.

(обратно) 73

Лохрей — містечко в графстві Ґолвей.

(обратно) 74

Лох-Ґрейне — озеро у графстві Клер.

(обратно) 75

Ґранах (Краннах, Кранах) — сільська місцевість у графстві Ґолвей.

(обратно) 76

Баллілі (англізоване ірл. Baile Uí Lai — місто онуків Лая) — село у графстві Ґолвей, неподалік від Кул-Парку (див. прим. 3 до розд. II). Тут розташований замок XV чи XVI ст. (квадратна вежа ірландсько-нормандського типу), який довгий час належав родині Ґреґорі. В. Б. Єйтс, мріючи оселитись в ірландській глибинці й зачарований суворою красою замку, 1917 року придбав його за символічну суму і жив там з дружиною та дітьми в 1921–1929 роках. Зáмок, якому письменник дав назву Тур-Баллілі (ірл. túr — вежа), відомий нині як «Вежа Єйтса».

(обратно) 77

Річка — Стрімстаун.

(обратно) 78

Слів-Ехтґе — гірське пасмо на заході Ірландії, у графствах Клер і Ґолвей.

(обратно) 79

Казан, камінь, спис і меч — чотири скарби, що їх принесло в Ірландію плем’я богині Дану (див. прим. 18 і 30 до розд. І): казан бога Даґди (див. прим. 17 до розд. І і 16 до розд. III), камінь Фаль (ірл. Lia Fáil — Камінь Долі), який скрикував під тим, хто був гідний стати королем Ірландії, спис Луґа (див. прим. 17 до розд. III) і меч Нуаду (див. прим. 14 до розд. II).

(обратно) 80

Ехтґе, донька Срібної Руки — прекрасна богиня з ірландського поганського пантеону; коли її батько, перший король племени богині Дану (див. прим. 30 до розд. І) Нуаду Срібна Рука, втратив руку в битві, Діан Кехт, бог медицини, замінив її на срібний протез. На посаг дістала гору, названу її іменем.

(обратно) 81

Дайре-каол (ірл. doire — діброва, caol — вузька) і Друїм-да-род (ірл. droim dá ród — межа чи насип між двома дорогами) — місцевості у маєтностях леді Ґреґорі (див. прим. 1 до розд. II).

(обратно) 82

Каппахтаґл — село, розташоване на півдорозі між містечками Лохрей і Баллінаслоу на сході графства Ґолвей.

(обратно) 83

Двійчаті двері — традиційні для Ірландії двері, поділені горизонтально на дві половини, з яких нижня могла лишатися зачинена, а верхня — відчинятися.

(обратно) 84

Голодна трава — за ірландськими віруваннями (сформованими, очевидно, під час Голодомору 1840-х років), латка проклятої трави. Кожен, хто ступав на неї, був приречений постійно мучитися від невситимого голоду.

(обратно) 85

Кінвара