Українська література » Сучасна проза » Подвійне життя - Сандра Міст

Подвійне життя - Сандра Міст

Читаємо онлайн Подвійне життя - Сандра Міст
просто писать и все.

Вполне вероятно, что писатель и не должен задумываться о своей целевой аудитории.

Безусловно, поэты и писатели — совсем не повредит, если они будут хотя бы иногда думать, ЧТО они несут и ЗАЧЕМ. Я все равно не уверена до конца, что им еще надо задумываться о том, КОМУ они несут.

Попробую разобраться.

Итак, ЧТО.

То, о чем я пишу, изобилует эмоциями и моими переживаниями, это мой Путь, который может быть интересен и полезен.

ЗАЧЕМ. Потому что то, что мне приходит, перестает быть моим. И если я не отдаю, то оставляю у себя то, что мне уже не принадлежит. Ну, это вкратце.

С целевой аудиторией посложнее. Не сейчас.

Неплохо было бы еще знать ответы на вопрос.

У меня очередной перепад душевного давления.



***

Ларс укотре намагався здивувати мене. Сказав, що у мене великий потенціал людини-невдахи, тому у його наступному фільмі я обов'язково маю зіграти людину, мрії якої не здійснюються. Він сказав мені, я хочу зняти такий фільм, наче трохи відійти убік. Фільм про власні найпотаємніші думки. Або про свою мрію. Це буде фільм-перерва-між-дійсно-важливими-справами. У будь-якої закоханої людини має бути щось подібне.

Що ж, я знову пригадала тебе. Тепер мені потрібна твоя консультація.



***

И в конце концов нужно просто честно, как на духу, определиться: каково мое отношение к славе.

Потому что иногда мне кажется, что это то, чего я хочу больше всего на свете.

Что я вообще понимаю под славой? Это когда на тебя оборачиваются на улицах?

Да, слава далека от меня сегодня. Но к тому, чего ты хочешь, да еще и в глубине души, нужно относиться очень ответственно и аккуратно. Может быть, больше всего на свете я хочу жить так, чтобы моя слава не мешала моей личной жизни. Может быть, больше всего на свете я хочу отбиваться от папарацци и отказывать скандальным журналистам в интервью.

Скромность, как и другие качества, актуальна, когда есть субъект и объект. Может быть, поскольку я уже скромна, в этой троице не хватает объекта.

Просто у меня такое ощущение, как будто я каждый день, а особенно каждую ночь, строю прекрасные замки, в них живут люди, им уютно, роскошно и они счастливы иметь такие дома, иногда, между прочим, они интересуются: кто архитектор, кто дизайнер, кто это построил?

Я каждое утро еду на работу, и меня никто не узнает.



***

Упевнена, в мене добре вийде зіграти тебе. Жодних проблем. Я дуже добре уявляю тебе. Дівчина із швидкісним поглядом, що дивиться лише з однією метою: пересвідчитися, що світ такий, який він є. Швидко і завжди вона заглиблюється усередину самої себе. Повільно виходить назовні, довіряє одиницям із свого та не свого життя.

Какой ты видишь меня? Может быть, ты мне подскажешь, кто я? Какова природа моих снов?

Где прячется моя сила?



***

Я не чула про цю країну практично нічого. Мабуть, я замало дивлюся телевізор, в мене зовсім немає на це часу. В мене взагалі віднедавна катастрофічно бракує часу. Але одного вечора я-таки увімкнула телевізор. Пам'ятаю, це були світові новини. У цій країні була якась невелика революція, чи що. Дуже багато було людей на їх центральній площі. Вони були переважно у жовтогарячому, чомусь саме так. Багато хто чомусь був у синьому. Пам'ятаю, я подумала, що багато з цих людей були напрочуд щирі, принаймні така енергетика була у повітрі.

І один хлопець на сцені, здається, він якийсь їхній відомий співак, він сказав: «Україна — це країна мрій».

Я подумала тоді, як гарно, що оператори упіймали саме цей життєвий кадр. Адже це взагалі-то не найголовніше, найголовніше — то ідея, задля якої всі вони вийшли на площу взимку. Потім я подумала, що таки, мабуть, то і є їхня ідея. Вона трохи підліткова, але заради неї можна вийти і стояти кілька днів на площі взимку, а чи є щось подібне в моєму житті?

Серед безлічі думок, мрій і бажань мені захотілося вхопитися саме за це: поїхати до країни мрій задля здійснення мрії однієї людини.

Що таке наше життя? Що ми робимо серед цієї безлічі своїх та чужих снів?



***

В конце концов однажды я оставлю этот мир. Просто мое время закончится. И кто одобрит то, чего я не могла себе позволить, потому что боялась-Бог-знает-чего? Бог точно этого не одобрит.

Відгуки про книгу Подвійне життя - Сандра Міст (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: