Притулок пророцтв - Деніел Кіз
…рада, що ти нарешті зі мною погодилася…
Не треба було мене змушувати. А якщо Алексі дізнається?
…скажи своєму довбаному коханому, хай грає себе сам…
РОЗДІЛ 19
Дуґана розбудив приглушений дзвінок захищеного мобільного. Минуло кілька секунд, перш ніж йому вдалося відшукати його в кишені джинсів. На годиннику була рівно четверта ранку. Він кинув погляд на Тію, що згорнулася під простирадлом, і пішов з телефоном до ванної.
– І кого це нечистий підняв так рано?
– Стоматологу?
– Хто це?
– Я вирішив, що буде краще, якщо ви знатимете кодове ім’я грецького агента, який домовлявся про кімнату для вас, – Дуґан впізнав голос Харона.
– І як же його звуть?
– Це жінка. Живе в тому ж пансіоні, що й ви. Кодове ім’я Артеміда.
У Дуґана ледь телефон з рук не випав.
– Ви впевнені?
– Я отримав цю інформацію особисто від капітана Гектора Еліаде зі спецпідрозділу з питань боротьби з тероризмом.
– Дякую, що попередили.
– Подумав, що вам варто знати на випадок, якщо ви десь перетнетеся, – Харон від’єднався.
Тож ніяка вона не студентка-радикалка. Якби ж він знав. Цікаво, яка кара належить за те, що граєш грецьку агентку? Чи за те, що грецька агентка грає тебе, якщо бути точним. А може, Артеміда працює на обидві сторони, і її йому підклали, як робило КДБ під час Холодної війни. Що ж, якщо вона – подвійна агентка, то й виграли його подвійно.
Дуґан повернувся в кімнату і поглянув на неї згори вниз. Біда в тому, що його тягнуло на солоденьке. Йому спав на думку британський вислів: впрягся на пені, то впрягайся й на фунт.
Коли він залазив до ліжка, Артеміда прокинулася. Він поцілував її в плече і провів рукою по грудях.
Її очі широко розкрилися.
– Ти що робиш?
– Продовжую розпочате на сходах.
Вона вивільнилась і встала.
– Чому чоловіки вранці щонайперше заводяться?
– Це називається незакінчена справа.
– А мені треба випити кави з булочкою. Йди вмийся, зустрінемося в кафе тут поряд.
Буркочучи собі під ніс, Дуґан виліз з-під ковдри і одяг джинси й футболку. Тоді обернувся до Артеміди.
– Ти впевнена?
Вона підштовхнула його до ванни.
– Прибережи свої плани для іншого разу і для інших сходів, – вона ввімкнула телевізор. – Насамперед послухаємо ранкові новини, може, скажуть щось про вчорашні безлади.
Дуґан підійшов до умивальника й відкрутив гарячу воду. Текла холодна. Намилюючи руки і обличчя, почув голос теледиктора:
«Запис, який ми зараз вам покажемо, оприлюднила поліція сьогодні вранці. На цих кадрах, знятих камерою спостереження біля входу, видно, як злочинці тікають з “Афінського банку”. Припускають, що пограбування здійснило друге покоління бойовиків “Сімнадцятого листопада”».
Дуґан вийшов з ванної і кинув погляд на екран. Спочатку йому здалося, що на картинці чоловік на чорному мотоциклі. Тоді маленький хлопчик, розмахуючи руками, збив шолом мотоцикліста набік, і на екрані застигло неприкрите візором обличчя. Те ж, що й на фото, яке Інтерпол надіслав у штаб-квартиру ФБР. Рейвен Слейд керувала мотоциклом під час втечі. От лайно, вона більше не заручниця.
– Я й не знала, що в лавах «Сімнадцятого листопада» є жінки. Гадала, що в їхній групі самі лише літні чоловіки.
– Усе міняється, – Дуґан повернувся до ванної і витер руки і обличчя. Зачинивши двері, набрав на мобільному номер Харона.
Обережне «Хто телефонує?»
– Це знову я, Стоматолог.
– Ви, мабуть, вже бачили новини, – здогадався Харон.
– Це все ускладнює. Якщо з Рейвен Слейд зробили другу Патті Герст, вона не захоче піти зі мною добровільно.
– Ми не можемо стверджувати на сто відсотків, – заперечив Харон. – Я щойно отримав дивне повідомлення. До спецпідрозділу з питань боротьби з тероризмом вчора зателефонувала жінка і попередила, що «Сімнадцяте листопада» сьогодні або завтра збирається влаштувати вибух у Піреї.
– І ви гадаєте, що то була Рейвен?
– Не впевнений, але хто ще міг знати про їхній план і попередити нас?
– Можливо, промивання мізків пройшло не дуже успішно. І що, на вашу думку, я маю робити?
– Тягніть свій зад до Пірея.
– Ага, до пасажирського терміналу, який вони збираються висадити в повітря!
– Ні, просто сидіть на пристані, звідки буде видно чорний мотоцикл, що в’їжджатиме на якусь зі стоянок. Вона ж попередила спецпідрозділ, уся поліція, мабуть, вже на вухах стоїть.
– А якщо я її побачу?
– Дійте на свій розсуд, – Харон від’єднався.
Дуґан вийшов з ванної, та Артеміди вже не було. Він одягся, схопив рюкзак і вийшов у коридор. Увімкнувши світло, Дуґан побачив, що Артеміда чекає його на сходовому майданчику.
– Трохи ранувато продовжувати те, на чому ми зупинилися, – промовив Дуґан. – До того ж, гадаю, я не готовий до нових стосунків.
Вона звела брови.
– Стосунків? Не тіш сам себе. Я просто хотіла сексу.
– Спасибі, що сказала. Мені треба йти.
– Я їду з тобою до Пірея.
– З чого ти взяла, що я збираюся саме туди?
– Ворона на хвості принесла.
Коли вони спустилися на другий поверх, світло згасло. Артеміда в темряві пригорнулася до Дуґана.
– У Піреї є непогані готелі. Можливо, зможемо ще одну ніч побути разом.
Дуґан потягся до вимикача на стіні і натиснув на кнопку. Подивився їй в очі. Вона щось підозрює? Намагається вивідати? Якщо вона справді подвійна агентка, то грає з біса добре.
– Тебе ще цікавить така пропозиція? – запитала Артеміда.
– Я думав, що вже тобі набрид.
Кутик її рота припіднявся.
– Коли набриднеш, я тобі повідомлю.
– Чому жінки заводяться в небезпечних ситуаціях?
– Чоловіки вважають себе мисливцями, та жінкам часто доводиться їх скеровувати. Якщо ти готовий, моє авто стоїть за рогом.
– Гаразд, мисливице Артемідо, їдьмо вистежувати нашу хижу пташку.
РОЗДІЛ 20
Коли Алексі переступив поріг задньої кімнати в автомайстерні, на місці вже були всі, крім товстуна Теодора і Зубочистки. Схиливши голови, вони розглядали якийсь предмет на столі.
– Що ви робите? – запитав Алексі.
Мірон поманив його рукою.
Алексі підійшов до групи за столом. Мірон розгорнув якийсь папірець.
– Поглянь, що нам приніс Васілі.
Алексі прочитав:
ЩО
Повільна смерть тиранським силам зла
В тунелях наших зріє. Іншалла…
І воїни святі вже серед нас,
Бо клоччя вовни розсівати час.
– Знову кляті загадки. Звідки
