Улісс - Джеймс Джойс
Що привернуло його увагу на серветці, якою застелено шафу?
Чотири багатокутні клаптики двох порваних червоних квиточків тоталізатора, з номерами 8 87, 8 86.
Які спогади відбилися на його чолі тимчасовою насупленістю?
Спогади про збіги, коли правда буває дивніша за вигадку, які провіщали результат перегонів із перешкодами на Золотий Кубок, офіційний і остаточний результат яких він прочитав ув «Івнінг Телеграф» (вечірній рожевий випуск), у «Притулку візника» біля Баттського моста.
Де ж він отримав попередні натяки на цей результат, сподіваний чи вже готовий?
У патентованому закладі Бернарда Кірнана, Мала Бритн-стрит, 8, 9 і 10; у патентованому закладі Девіда Берна, Дьюк-стрит, 14; на Долішній О’Коннел-стріт, біля дверей Грема Лемона, коли понурий молодик тицьнув йому в руки рекламу (котру він згодом викинув), що повідомляла про Іллю, відновителя Сіонського храму; на Лінкольн-плейс, біля виходу з аптеки «Ф. В. Свені і Ко Лімітед, фармацевти», коли, після того, як Фредерік М. (Бентам) Лайонс квапливо попросив, погортав і повернув, у вказаному порядку дій, останній номер «Фріменс джорнел енд нешнл пресс», який він саме хотів викинути (згодом і викинув), він рушив далі, до східного стилю будівлі Турецьких і Парових Лазень, Ленстер-стрит, 11, сяючи відблисками божественного натхнення на обличчі, несучи в руках таємницю перегонів, викарбовану мовою пророцтв.
Які пом’якшувальні міркування полегшували йому досаду?
Труднощі витлумачення, оскільки значення всякої події проявляється після її здійснення настільки ж по-різному, як електричний розряд проявляється за акустичної реєстрації, а ще складнощі точного співставлення реальних збитків у випадку хибного витлумачення з повною сумою можливих збитків за рахунок утраченого у випадку правильного витлумачення.
Його настрій?
Він не ризикував, не сподівався, не відчув розчарування — він був задоволений.
Чим був він задоволений?
Тим, що не зазнав реальних збитків. Що надав справжній виграш іншим. Світло язичникам.
Як же Блум готував легкий перекує для язичника?
Він насипав у дві чашки по дві повні ложки, загальною кількістю чотири, розчинного какао Еппса й далі дотримувався надрукованої на пакеті інструкції, додавши в кожну чашку, після достатнього настоювання, рекомендовані інгредієнти для розчинення, рекомендованим же чином і в рекомендованій кількості.
Які надналежні знаки особливої гостинности появив гостеві господар?
Жертвуючи своїм правом симпозіарха на чашку з імітації порцеляни «кроун-дербі» зі знадіб’ям для вусів, подаровану йому єдиною його донькою Міллісент (Міллі), він замість неї скористався такою самою чашкою, котру дав гостеві, та, як рідкісний виняток, подав гостеві, а також, хоч і в меншій мірі, собі, густі вершки, зазвичай бережені для сніданку його дружини Меріон (Моллі).
Чи ж усвідомив гість ці знаки гостинности й чи поцінував їх?
Коли господар привернув його увагу до них жартівливо, він прийняв їх поважно, й ось таким робом, у жартоповажній{883} мовчанці, вони й причастилися Еппсовою маспродукцією, живлющим какао.
А чи були такі знаки гостинности, які він намислив, але відклав тимчасово, приберігаючи їх для іншої особи й для себе самого на майбутнє, на вивершення розпочатої справи?
Зацерувати дірку завдовжки 1,5 дюйма на правому боці гостевого піджака. Презентувати гостеві одну з чотирьох дамських хустинок, коли буде — якщо буде — досягнута переконаність у доречності презентування цієї останньої.
Хто з них двох пив швидше?
Блум. Мавши початкову фору в десять секунд і здійснюючи з увігнутої поверхні ложечки, по ручці якої безперервно поширювався потік тепла, три ковтки на один свого візаві, шість на його два, дев’ять на три.
Якою роботою мозку супроводжувалися ці повторювані дії?
Виснувавши зі спостереження, але помилково, ніби його мовчазний товариш віддався подумки творчості, він розмірковував про ті втіхи, які добуваються з літератури повчальної, на противагу розважальній, і які він особисто пережив, неодноразово припадаючи до творінь Вільяма Шекспіра задля вирішення нелегких питань, що постають у житті, уявному чи й реальному.
Чи ж знаходив він їх вирішення?
Незважаючи на ревне читання й перечитування, за допомогою ще й тлумачного словника, декотрих класичних місць, він виносив із тексту лише часткову переконаність, позаяк відповіді не охоплювали всіх пунктів.
Якими рядками закінчувався його перший вірш, що його він, потенційний поет, склав в 11 літ, 1877 року, на конкурс із трьома преміями: 10 шил., 5 шил. і 2 шил. 6 п., оголошений тижневиком «Трилисник»?
Цей вірш я збуду з рук,
Аби взяли у друк,
Бо в ньому умістив я стільки дум!
А де кінець рядочків,