Єрусалим на горах - Роман Федорів
— Будьте мужні, Майстре, — промовив Вербень і злегка підштовхнув мене до середини, а сам однак залишився на порозі.
Стіна, де була фреска, постала переді мною покраяна карбами; подекуди ще пробивалася неотесана фарба, на місці, де були намальовані обличчя розп'ятих, яріла суцільна рана: штукатурка була стесана до самісінького каменя.
Я притулився до стіни й безголосо заплакав… я вперше нині плакав; був це плач і за Павлом, і за фрескою, і за своєю цілолітньою роботою, і був це плач за тими людьми, які жили на стіні, над їхньою мукою, смертею і їхнім криком.
І не знаю, чи я забувся серед плачу, серед суму, серед розпачу, чи я потонув у ньому, чи знову подіяв на мене чар Святого Духа, але досить того, що я відчув присутність… ні, я знову зримо побачив уже знайомого старця у білій одежі, того ізографа з нижніх світів, який сидів на приступці коло пристолу.
«Ну, чого ж ти побиваєшся, брате? — промовив він лагідно до мене. — Хіба нам з тобою звикати до смертей, руїн і до наруги? Але ж бачиш: косять нас, розстрілюють, топлять, розпинають, вішають… а ми сутні на цій землі… ми вічні на цій землі. І шлях до Єрусалиму, що на горах, до висот і до волі, до духовного розкріпачення, іще не має кінця. Іще треба до нього дійти, брате. А ти маєш перед собою чисту стіну, маєш пензель, маєш талант, а мучеників у твоєму верхньому світі на нашій землі для нової Голгофи вистачає. Ти чуєш їх біль і крик? Твоє призначення — їх чути. Амінь».
1988–1992
Оглавление ЧАСТИНА ПЕРША ВАСИЛЬ БЕРЕЖАН СЕВЕРИН ГАЙДАШ ВАСИЛЬ БЕРЕЖАН ЧАСТИНА ДРУГА ДАНИЛО ВЕРБЕНЬ ВАСИЛЬ БЕРЕЖАН ПАВЛО КЛЮЧАР ЧАСТИНА ТРЕТЯ ВАСИЛЬ БЕРЕЖАН ПАВЛО КЛЮЧАР ЧАСТИНА ЧЕТВЕРТА ВАСИЛЬ БЕРЕЖАН ДАНИЛО ВЕРБЕНЬ ВАСИЛЬ БЕРЕЖАН ІВАН СЛОБОДЯН ЧАСТИНА П'ЯТА ВАСИЛЬ БЕРЕЖАН СЕВЕРИН ГАЙДАШ ЧАСТИНА ШОСТА СЕВЕРИН ГАЙДАШ ВАСИЛЬ БЕРЕЖАН ЧАСТИНА СЬОМА ПАВЛО КЛЮЧАР ЧАСТИНА ВОСЬМА ПАВЛО КЛЮЧАР ВАСИЛЬ БЕРЕЖАН ПАВЛО КЛЮЧАР ВАСИЛЬ БЕРЕЖАН
