Українська література » Сучасна проза » Незбагненне серце, том 2 - Ірина Вільде

Незбагненне серце, том 2 - Ірина Вільде

Читаємо онлайн Незбагненне серце, том 2 - Ірина Вільде
держала лівою рукою свою праву руку й все ще не могла ясно довести до своєї свідомості, що це Ви... подали були мені руку. Так добре пам'ятаю, що в той вечір я поводилась з своєю правою рукою, як хора: нікому не дозволяла діткнутись її.

Другу половину ночі після концерту ми провели на балачці про Вас. Забагато було вражень, щоб могти заснути. Над ранком рішили ми ось що: закупити п'ять рож і піти до Вас з квітами й прохати підписатись нам на своїх книжках. Така гарна була ця думка. Ми поодягались рано в найкраще, що в нас було, й перш за все пішли до «Народної гостиниці» поспитати за Вами. Нам сказали тут, що Вас забрав звідти Ваш друг п. Терлецький. Трохи розшуків, і ми мали вже адресу нової Вашої квартири. Ще тільки квіти... Ми розігнались до найкращої крамниці з квітами в цілім Львові і... в той час ми пізнали одне: ми не будемо вже Вас вітати. За п'ять рож загадано від нас десять злотих, а це було перед самим першим... а ми були тільки... студентки... а напередодні скоштились на концерт... Ми знали відразу: ніхто нам перед першим не позичить тої суми, а йти до Вас без рож — чи посміли б?

Десять літ пройшло з тієї пори. Ви святкуєте своє шістдесятліття, а ми розбрелись по світі. Сьогодні ми могли б уже Вам навіть перед першим купити п'ять рож. Але... сьогодні Вас нема серед нас.

Тому в той день, коли з усіх закутин нашої землі приходитимуть до Вас привітальні телеграми й листи, прийміть і цей лист, дорогий Поете, і хай він Вам нагадає п'ять культивованих, багрових рож, які були призначені для Вас.

Ваша Ірина Вільде

ПРИМІТКИ

До цього видання увійшли ранні твори Ірини Вільде – видатного майстра української прози, лауреата Державної премії УРСР ім. Т. Г. Шевченка. Перший розділ містить новели та оповідання. Ті з них, які перевидавались у радянський час, зазнавши авторської редакції, подаються за виданням: Вільде Ірина. Троянди і терня: Повісті та оповідання. – К.: Держлітвидав УРСР, 1961. Це, зокрема, «Поема життя», «Щастя», «Ти», «Маленька господиня великого дому», «Одного весняного вечора», «Не можу», «Дух часу», «Піаніст», «Врятований», «24 години», «Жереб», «Крадіж», «Моїй Буковині», «Рожі», а також перші оповідання Ірини Вільде радянського часу – «Роман жениться» і «Товаришка Маня». Інші твори розділу подаються за першодруками в журналах «Жіноча доля», «Світ молоді» та збірці новел «Химерне серце». Перший друкований твір Ірини Вільде – оповідання «Марічка» передруковано з перемиської газети «Український голос» від 14 листопада 1926 р. У другому і третьому розділах представлені вибірково твори ранньої публіцистики та літературної критики Ірини Вільде. З них більшість – це передруки з першопублікацій у журналах «Жіноча доля» і «Світ молоді». Лише стаття «Слово нагородженої авторки» публікувалась у радянський час в обох п'ятитомниках письменниці. Стаття «Через місток пам'яті» друкується за машинописом, що зберігається у Львівській науковій бібліотеці ім. В. Стефаника АН УРСР. Перша публікація цієї статті з'явилась у газеті «Прапор перемоги» (Заставнівський район Чернівецької області) від 9 вересня 1989 р. Листи Ірини Вільде до М. Яцківа передруковані з авторської публікації в газеті «Літературна Україна» від 5 травня 1967 р., листи до Б. І. Антонича – з публікацій Г. В. Дем'яна в газеті «Молодий буковинець» (Чернівецька область) від 12 березня 1989 р. Тексти друкуються за сучасним українським правописом; лексичні, фразеологічні й синтаксичні особливості мови письменниці збережені. До маловживаних слів даються пояснення. Короткі примітки до імен і назв, що зустрічаються у виданні, наводимо в алфавітній послідовності.

Антонич Богдан Ігор (1909 – 1937) – український поет.

Гнатишак Микола (1902 – поч.40-х рр.) – український літературознавець.

Гриневичева Катря Василівна (1875 – 1947) – українська письменниця.

Дем'ян Григорій Васильович (н. 1929) – український історик, етнограф, краєзнавець.

Домбровська Марія (1889 – 1965) – польська письменниця.

«Жіноча доля» – журнал для жінок, який виходив у Коломиї в 1925—1939 рр. В його редакції з 1933 р. працювала Ірина Вільде.

«Зоря» – літературно-громадський журнал, який виходив у Львові в 1880—1897 рр.

Зубенко Іван (1888 – 1940) – український письменник. Працював у редакції журналу «Жіноча доля».

Карманський Петро Сильвестрович (1878—1956) – український поет і перекладач.

Керницький Іван Степанович (1913 – 1984) – український письменник.

Кисилівська Олена (1869 – 1956) – українська громадська діячка, редактор журналу «Жіноча доля».

Королева Наталена (1888 – 1966) – українська письменниця і актриса.

Лукіянович Денис Якович (1873 – 1965) – український письменник, літературознавець.

Косач Юрій Михайлович (1909 – 1989) – український письменник.

Макогон Дмитро Якович (1881 – 1961) – український письменник, культурно-освітній діяч, батько Ірини Вільде.

Малицька Костянтина Іванівна (1872 – 1947) – українська письменниця, перекладач, бібліограф.

Мундяк (Мундяк-Мольнар) Марія Миколаївна (1928 – 1958) – український літературознавець.

Налковська Зофія (1884 – 1954) – польська письменниця.

«Назустріч» – літературно-мистецький журнал, який виходив у Львові в 1934—1939 рр.

Огіенко Іван (1882 – 1972) – український мовознавець. Олесницький Євген (1860 – 1917) – український громадський діяч.

Олесь Олександр (Кандиба Олександр Іванович) (1878 – 1944) – український поет.

Підгірянка Марійка (Ленерт-Домбровська Марія Омелянівна) (1884 – 1963) – українська поетеса.

Радзикевич Володимир (1888 – 1966) – український письменник і літературознавець.

Рудницький Михайло Іванович (1889 – 1975) – український письменник, літературний критик, педагог.

«Світ молоді» – журнал для дівчат, який виходив у Коломиї в 1933 – 1939 рр.

Сімович Василь Іванович (1880 – 1944) – український мовознавець.

«Сокіл» – українське спортивне товариство.

«Союз українок» – галицька жіноча організація (1917 – 1939).

Ткачук Василь (1916 – 1944) – український письменник.

«Товариство письменників і журналістів імені Івана Франка» – засноване у Львові в 1932 р.; встановлювало щорічні літературні премії.

Трофимук Степан Михайлович (1923 – 1979) – український літературознавець і критик.

Шкрумеляк Юрій Андрійович (1895 – 1965) – український поет.

Ярославська Дарія (1905 – 1982) – українська письменниця.

Яцків Михайло Юрійович (1873 – 1961) – український письменник.

ЗМІСТ

Забутий світ Ірини Вільде Марія Вальо

3

Через місток пам'яті

24

НЕЗБАГНЕННЕ СЕРЦЕ.

Оповідання, новели, етюди

Поема життя

38

Марічка

40

Піаніст

50

Вавілонська вежа

52

Всюди однаково

55

Крадіж

57

Лист

63

Любовна пригода однієї дівчини

69

Поцілунок

75

Пригода Уляни

78

Одного весняного вечора

87

Химерне серце

93

Щастя

97

Врятований

Відгуки про книгу Незбагненне серце, том 2 - Ірина Вільде (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: