Світло після темряви - Oleg Poroshok
Розділ 6.
Зломлені бар'єри
Ніч поглиблювалася, і темряву розривали лише слабкі сигнали їхніх приладів, що світили у нічному мороці. Орест і Лія разом із групою пройшли через лабіринт підземних тунелів, замикаючи за собою двері та застосовуючи кодові ключі для обходу додаткових бар'єрів. Вони наближалися до серця бази Зловлада — величезного комплексу, що містив у собі десятки рівнів охорони, системи стеження та складних технологій. Вони знали, що це буде тільки початок. Основний виклик полягав у тому, щоб дістатися до центрального сервера, де зберігалася вся інформація і де стояла система управління. Без цього, їхня місія була б приречена на провал.
— Лія, ти готова? — запитав Орест, стискаючи пальці навколо технічного пристрою, що дозволяв обходити електронні замки. Лія перевірила свій набір інструментів і кивнула. Її впевненість була твердою, але й вона відчувала тягар кожного наступного кроку. Якщо щось піде не так, все буде втрачено. Їхня команда буде знищена, а разом з ними й їхній шанс на зміну світу.
— Я готова, Орест. Але будь обережним. Зловлад не дасть нам просто так пройти. Вони зупинилися на мить, прислухаючись. Лише тихе цокання приладів та шум їхніх кроків порушували тишу. Відчуття, що їх спостерігають, не полишало Ореста. Кожна тінь могла приховувати в собі небезпеку. І тут це стало очевидним: за ними хтось йшов.
— Вони нас знайшли! — прошепотіла Лія. В її голосі відчувалася тривога. Орест глянув на неї, але замість слів натиснув на кнопку на своєму приладі. Через кілька секунд потужний електромагнітний імпульс оглушив всіх навколо, змушуючи ворогів знеструмити свої системи.
— Тримаємося! Це лише тимчасова затримка! — вигукнув Орест, кидаючись уперед. Вони продовжили рухатися через тунелі, намагаючись не втратити жодної миті. З кожним кроком приближалася ще більша небезпека, і Орест відчував це на глибокому рівні. Він знав: як тільки вони дістануться до сервера, вони або вигра
Кінець
