Смутна доба - Микола Смоленчук

class=book> 60

ВІТРАЖ, а, чол. Малюнок на склі або візерунок з кольорового скла (у вікнах, дверях і т. ін.).

(обратно) 61

ОФІЦИНИ, цин, мн., діал. Флігель.

(обратно) 62

МАРШАЛОК, лка, чол.

1. іст. Голова сейму в Польщі.

2. У дореволюційній Росії — представник дворянства, якого обирали на губернських і повітових зборах і який керував становими справами дворянства; предводитель дворянства.

3. заст. Дворецький у польському поміщицькому домі.

(обратно) 63

НАСТІЛЬНИК, а, чол., розм. Те саме, що скатерка.

(обратно) 64

ПОЛОНЕЗ, у, чол. Урочистий бальний танець із тридольним розміром, що походить від польського народного танцю.

(обратно) 65

ПУТІВЕЦЬ, вця, чол. Польова дорога.

(обратно) 66

КСЬОНДЗ, ксьондза, чол. Польський католицький священик.

(обратно) 67

ПАРАФІЯНИН, а, чол. Віруючий, що належить до якої-небудь церковної парафії.

(обратно) 68

ПІДКОМОРІЙ, я, чол.

1. У старій Росії і на Україні — суддя, який займався межуванням володінь.

2. У феодальній Польщі — двірський сановник.

(обратно) 69

БЕРНАРДИН, а, чол., заст. Член католицького чернечого ордену.темна.

(обратно) 70

КОЛЕГІЯ, ї, жін.

1. Офіційно визначена група осіб, які утворюють певний адміністративний, розпорядчий або дорадчий орган.

2. Об'єднання осіб деяких професій.

3. У Західній Європі, на Україні та в Роем в XVI—XVIII ст. — назва деяких закритих середніх і вищих навчальних закладів.

4. У Росії XVIII ст. — назва центральних урядових установ.

(обратно) 71

БУЛЛА, и, жін. Папська грамота, послання.

(обратно) 72

ҐУРАЛЬНЯ, і, жін., заст. Спиртово-горілчаний завод.

(обратно) 73

ПІДЧАШИЙ, шого, чол., іст. Придворна службова особа.

(обратно) 74

КАПІТУЛ, у, чол.

1. церк. Духовна колегія при католицькому або англіканському єпископі.

2. іст. Збори членів чернецького або рицарського ордену, а також його керівний орган.

3. У дореволюційній Росії — установа, що займалася нагородженням орденами.

(обратно) 75

MAГICTPАT, y, чол.

1. У Литві, Польщі й на Україні (до другої половини XIX ст.), а також у деяких західноєвропейських країнах — орган міського самоврядування; муніципалітет.

2. У стародавньому Римі — державна посада консула, претора тощо, а також особа, що займала цю посаду.

(обратно) 76

НЕВІРНИЙ, а, е.

1. Непостійний, нетвердий у поглядах, стосунках з ким-небудь; який порушує