Фальшивомонетники - Андре Жід

Нагода йому незабаром випала.

Після того як Ґериданісоль, Жорж та Фіфі мусили відмовитися від комерції з фальшивими монетами, вони не залишалися тривалий час без діла. Дрібні безглузді витівки, до яких вони вдавалися першими днями, були лише інтермедією. Невичерпна уява Ґериданісоля незабаром вигадала щось значно пікантніше.

Спочатку «Братство сильних людей» було створене лише задля втіхи не прийняти в нього Бориса. Але незабаром Ґериданісоль вирішив, що набагато порочніше буде прийняти його туди; це надасть їм змогу примусити його взяти на себе такі зобов’язання, за допомогою яких його можна буде потім штовхнути на якийсь страхітливий вчинок. Відтоді ця думка заполонила Ґериданісоля. І як то часто трапляється в таких випадках Ґериданісоль думав не стільки про саму цю витівку, скільки про те, як успішно її здійснити; це нібито дрібничка, але вона може пояснити чимало злочинів. У глибині свого єства Ґериданісоль був лютим хижаком; але він відчував потребу принаймні перед Фіфі, приховувати свій звірячий норов. Фіфі не мав у собі нічого жорстокого; він до останньої миті думав, що йдеться тільки про гру.

Кожне братство має свій девіз. Ґериданісоль, який мав своє на думці, запропонував таку формулу: «Сильна людина не чіпляється за життя». Цей девіз було схвалено й приписано Цицеронові. Як знак належности до Братства Жорж запропонував татуювання на правій руці. Але Фіфі, який боявся болю, сказав, що доброго татуювальника можна знайти лише в портовому місті. Крім того, Ґериданісоль заперечив, що татуювання залишає невитравні знаки, які потім можуть завести їх у халепу. Зрештою, можна було обійтися й без знаку; члени Братства вирішили задовольнитися проголошенням урочистої присяги.

Коли йшлося про реалізацію фальшивих монет, треба було вносити якийсь заклад і саме з цією метою Жорж показував листи свого батька. Але тепер таку вимогу не було поставлено. На щастя, діти не відзначаються великою послідовністю у своїх задумах. У кінцевому підсумку, вони не висунули майже ніяких обмежень щодо «умов прийому», крім вимоги «володіти необхідними якостями». Невідомо, який був у цьому сенс, адже всі вони й без того знали, що всі троє такими якостями володіють, а Борис — ні. Натомість було проголошено, що «той, хто злякається, вважатиметься зрадником і буде назавжди виключений із братства». Ґериданісоль, який втовкмачив собі в голову прийняти в братство Бориса, особливо наполягав на цьому пункті.

Треба визнати, що без Бориса гра була нудною, а високі переваги членів товариства не знаходили собі застосування. Щоб обманути Бориса, Жорж володів ліпшими якостями, ніж Ґериданісоль. Цей останній міг пробудити в нього підозру; що ж до Фіфі, то він був не досить спритний і визнав за ліпше триматися осторонь.

Що особливо вжахнуло мене в тій моторошній історії, то це та комедія дружби, яку Жорж погодився зіграти. Він удав, ніби відчув несподівану прихильність до Бориса, хоча раніше навіть не дивився на нього. І я навіть схильний припускати, що він сам утягся у свою гру, що почуття, які він удавав, могли стати майже щирими, принаймні від того моменту, коли Борис на них відповів. Він підійшов до нього із запевненнями ніжної дружби; навчений Ґериданісолем, він не шкодував для нього приязних слів... І почувши їх, Борис, який тужливо прагнув здобути бодай трохи поваги й любови, відразу був переможений.

Тоді Ґериданісоль опрацював свій план, який він відкрив Жоржеві та Фіфі. Ішлося про те, щоб винайти «випробування», якому мав бути підданий той із членів Братства, на якого випаде жереб; і, щоб заспокоїти Фіфі, він дав йому зрозуміти, що жереб неодмінно випаде на Бориса, він, мовляв, зуміє це влаштувати. Випробування мало на меті довести його хоробрість.

У чому полягатиме випробування, Ґериданісоль поки що не розкрив. Він слушно припускав, що Фіфі вчинить певний опір.

— Е, ні, я в цьому участи не беру, — і справді заявив він, коли згодом Ґериданісоль почав натякати, що пістолет Дідуся-Лапера міг би знайти собі застосування в їхньому задумі.

— Ну й дурний! Це ж тільки жарт, — сказав йому Жорж, який відразу погодився.

— А потім, щоб ти знав, — докинув Ґері, — якщо тобі подобається корчити з себе ідіота, роби як знаєш. Ми обійдемося й без тебе.

Ґериданісоль знав, що такий аргумент завжди впливав на Фіфі. Він наперед підготував письмовий текст присяги, під яким мусив підписатися кожен член братства.

— Тільки я тобі відразу скажу. Відмовляйся відразу, бо коли підпишешся, буде пізно.

— Гаразд! Не гнівайся, — сказав Фіфі. — Подай мені текст.

І він підписався.

— Я, хлопче, цілком на твоєму боці, — сказав Жорж, ніжно обіймаючи Бориса рукою за шию. — Але Ґериданісоль тебе не хоче.

— Чому?

— Бо не довіряє тобі. Каже, ти не витримаєш.

— Як це, не витримаю?

— Він вважає, що ти відмовишся вже від першого випробування.

— Побачимо.

— Ти й справді погодишся тягти жереб?

— Чом би й ні?

— Але ти знаєш, до чого це зобов’язує?

Борис не знав, але хотів знати. Тоді Жорж йому пояснив:

— «Сильна людина не чіпляється за життя».

Це було не абищо.

Борис відчув, як у нього пішла обертом голова. Але він опанував себе й сказав, намагаючись приховати свою тривогу:

— А ви й справді всі підписалися?

— Авжеж. Дивись.

І Жорж подав йому текст присяги, під яким Борис міг прочитати три імені.

— А вони... — почав він боязко.

— Що, вони? — урвав його Жорж так брутально, що Борис не наважився говорити далі.

Жорж чудово зрозумів, що саме Борис хотів запитати. Він хотів запитати, чи й інші взяли на себе те саме зобов’язання і чи можна бути певним, що вони від нього не відступлять.

— Та нічого, — сказав він.

Але від цієї миті у нього виник сумнів щодо інших. Він почав підозрювати, що інші щось задумали й не грають із ним у відкриту гру.

«Тим гірше для них, — подумав він відразу. — Яка мені різниця, якщо самі вони збираються ухилитись від того, що пропонують мені. Я доведу їм, що маю більше мужности, ніж вони».

І подивившись Жоржеві просто у вічі, промовив:

— Скажи Ґері, що на мене можна розраховувати.

— То ти підпишешся?

О, яка в цьому була потреба? Адже він дав своє слово. Він відповів просто:

— Якщо ти так хочеш.

І під іменами трьох «сильних людей» на тому проклятому аркуші він