Українська література » Сучасна проза » Контракт на любов - Дарина Міс, Уля Сер

Контракт на любов - Дарина Міс, Уля Сер

Контракт на любов - Дарина Міс, Уля Сер
Сторінок:65
Додано:8-02-2024, 06:09
0 0
Голосов: 0
Що ви готові зробити для здійснення своєї мрії? Як далеко готові зайти? Невже результат дійсно вартий того, аби знищити, зламати життя іншої людини. Ми навіть не підозрюємо як, на перший погляд, зовсім маленька брехня може стати частиною нашого життя, і в подальшому зламати в першу чергу нас самих. Невже це варте того? Чи існують на світі почуття сильніші за ненависть? Чи зможете ви пробачити те, що колись вважали неприпустимим?
Читаємо онлайн Контракт на любов - Дарина Міс, Уля Сер
Пролог

Життя неймовірно непередбачуване. 

Сьогодні ти бідняк, а завтра можеш виграти в лотерею. 

Не знаю чому, але я не вірю в дива, силу кохання та іншу маячню, яка немає сенсу і нормального пояснення . Для щастя мені вистачило б кілька мільйонів доларів і все. 

Хто б що не казав, а гроші головне. 

Так, можливо іншим я можу здаватися холодною та черствою... 

Хоча... Так і є. 

Байдуже. 

Мені і так добре, не скаржуся, а це головне. 

До речі про мене: звичайна дівчина, яка проживає у звичайному місті та працює на звичайній роботі. Нічого цікавого та захоплюючого. 

Ну, а якщо серйозно, то мене звуть Емілія, доволі рідкісне ім'я. Я дизайнер і мені всього на всього 23 роки. Та незважаючи на такий вік, вже працюю у компанії "Venus clothes". 

Це доволі хороша компанія на ринку, не можу сказати, що дуже популярна, проте ми випускаємо дійсно гідний та хороший одяг. Ростемо, так би мовити, на очах. 

Я працюю в розділі дизайну одягу і є доволі хорошим спеціалістом.  О, так, скромністю мене обділили, проте не думаю, що це аж так погано. 

У плані роботи досить серйозна. Інколи навіть занадто і це одна з моїх поганих якостей. А з хороших – це те, що люблю свою роботу і те, чим займаюсь. У майбутньому планую створити свій бренд одягу, саме для цього мені і потрібні мільйони. 

Зізнаюся собі, що людина я холодна та замкнута, проте дуже хороша та завжди готова допомогти. Покинула рідну домівку у 17. Йшла за мрією, так би мовити. Проте життя відразу ж дало зрозуміти, що не все так просто. Перші сльози, бажання все кинути, довгі розмови з мамою. 

Але один дзвінок змінив абсолютно все...

Спогад

– Добрий день. Вас турбують з компанії "Venus clothes". Ви залишили своє резюме. Якщо вас досі цікавить робота, то запрошуємо на співбесіду, – у цієї жіночки доволі приємний голос. 

"Venus clothes"? Точно, я подавала резюме у цю компанію теж, хоча в пріоритеті були інші. 

– Добрий день! Так,звичайно. Коли відбудеться співбесіда?, – випалюю на одному подиху. Хай би там що, але я не можу втратити можливість працювати там, де моя душа співатиме.

– Завтра о 10 ранку. Підійдіть до адміністрації і вас проведуть. Дякуємо за те, що вибрали нашу компанію. До зустрічі.

– До побачення. 

Після цієї розмови я весь день готувалась до співбесіди. Розуміла, що якщо провалю й цю, то мені точно буде непереливки. Все моє подальше життя залежить від цієї зустрічі. Я не могла підвести батьків, адже вони так вірили в мене. 

Усю ніч я не зімкнула очей, адже дуже хвилювалася. Здавалось, що ось-ось вирішиться моя доля. 

Прокинулась о 07:00 ранку... Прекрасно, моє обличчя після ночі без сну бажає кращого. Надіюсь косметика врятує мене, проте спочатку душ. 

У ванній я провела годину, все-таки добре що прокинулась раніше. Так як помила волосся і чекала доки воно висохне, вирішила відразу поснідати. Не гаяти ж час дарма. Зробила собі фруктові тости та каву. Я ще той кавоман, можу пити її у неймовірній кількості. 

На годиннику 08:44... Що ж, пора взятись за обличчя, його потрібно рятувати. Косметика моє все, не можу я без макіяжу ну хоч вбийте. 

База, тональний, консилер, пудра, хайлайтер і понеслась... 

Сьогодні хочу стрілки... Так, точно, стрілки. Волосся збираю у високий пучок. 

Що ж одягти? Певно потрібно бути в офіційному. Вибираю строгу чорну сукню. Хм, до неї підійдуть мої єдині підбори. Класика жанру. На всі співбесіди один наряд. Ну звісно безробітня “Я” тоді не могла собі багато дозволити. 

Я виглядаю чудово, проте зовнішність ще жодного разу не врятувала мене. 

Ще раз проходжусь по тому, що я повинна говорити. Поки я збиралась та готувалась на годиннику стукнула 09:20. Як добре, що до компанії як рукою подати. Хвилин 10 пішки. Я неспішно виходжу, по дорозі вирішую купити ще кави, аби заспокоїтись. 

Підходжу до будівлі компанії... По її вигляду не скажеш, що вона ще росте. Таке відчуття ніби вона дуже популярна. 

Заходжу в середину та прямую до стійки адміністратора. Мене проводять до кабінету і на диво, там нікого крім мене немає. 

Цікаво, невже вони такі прискіпливі? Я впевнена в своїх уміннях та навичках, але теж здатна хвилюватись.

Чекаю 20 хвилин, і ось мене запрошують у кабінет. 

Сідаю на стілець, збираючи думки, які змушують хвилюватись, докупи. Навпроти мене сидить троє осіб: два чоловіки, одному точно давно за 60, а іншому більше 35 не дам,  та жіночка, якій приблизно до 30.

Ну що ж, заспокоює що у цій компанії не тільки молодь, буде в кого вчитись. 

– Добрий день, Еміліє! Хм, у вас доволі рідкісне та гарне ім'я. Воно підходить для тієї сфери роботи, яку ви обрали. Мене звуть Віктор, я був виконувачем обов'язків президента компанії. З недавніх пір займаюсь тим, що шукаю нам талановитих спеціалістів, – звертається до мене саме той чоловік, якому за 60.

– Добрий день! Рада знайомству, – коротко говорю я. 

– Що ж, давайте без усієї цієї води. Відразу розпочнемо співбесіду, – цей дратуючий голос. Жах, я цій жіночці точно не сподобалась, якщо все таки візьмуть, відчуваю проблем від неї наберусь досхочу. – Еміліє, чим ви можете себе зарекомендувати?  Чому ми повинні взяти саме вас?

– Я хороший спеціаліст, люблю те чим займаюсь. Коли робота приносить задоволення, то результат буде в рази кращий. Чому ж обрала саме вас? Не впевнена, що мала якусь конкретну компанію, у яку хотілось би потрапити. Мені потрібна робота, тому я розглядаю різні варіанти. 

– Я бачив ваші роботи, у вас дійсно талант. І, крім цього, у вас є величезне бажання. Впевнений ми з вами знайдемо спільну мову, – промовляє той 35-річний чоловік. 

– То мене прийнято на роботу? Я пройшла? – з надією запитую. Коли Віктор мовчки киває, даруючи широку посмішку, я з полегшенням видихаю. В цей момент у моєму серці ніби щось йокнуло. Я навіть і не надіялась, адже до цього провалила стільки співбесід. 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
Скачати книгу Контракт на любов - Дарина Міс, Уля Сер
Відгуки про книгу Контракт на любов - Дарина Міс, Уля Сер (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: