Не моя - Елла Савицька

- Іди, Настю! - наказує ледь чутно, не в силах дивитися на єдину жінку, яку коли-небудь любив.

Настя, не піднімаючи погляду, поправляє сукню, піднімає сумочку і на негнучких ногах підходить до дверей. Тремтячими пальцями відкриває замок і тихо закриває її за собою. Стас притискається до стіни спиною і з'їжджає по ній на підлогу. Усередині очікувана льодова порожнеча, яка тепер до кінця днів стане єдиною постійною супутницею ...