Убивство у Мюнхені. По червоному сліду - Сергій Миколайович Поганий

інтерв’ю і його дружині Анатьє Гелденгейз за організаційну допомогу. Я попросив генерала прочитати окремі матеріали й відповісти на запитання, а його біограф Генлі ван Страатен люб’язно погодився все це передати.

Я також вдячний Томасу Снігону з Лундського університету за те, що він поділився зі мною матеріалами своїх інтерв’ю з колишнім головою КДБ Владіміром Семичастним, і Сергієві Єкельчику з Університету Вікторії в Канаді за те, що він допоміг зорієнтуватися в найновішій літературі про Степана Бандеру. У Києві Андрій Когут і Марія Панова допомагали мені з багатющими матеріалами Галузевого державного архіву Служби безпеки України. Доктор Марцін Маєвський з польського Інституту національної пам’яті також допомагав з матеріалами про Сташинського. У Сполучених Штатах Ольга Алексич допомагала мені з архівом Миколи Лебедя в Українському науковому інституті Гарвардського університету, а Лев Чабан і Любов Волинець – з архівом Ярослава Падоха в Українському музеї і бібліотеці міста Стемфорд у Коннектикуті. Професор Лі Маквайт допомогла отримати доступ до матеріалів з фонду Джеймса Істленда у Міссісіпському університеті. Я вдячний також Олегові Романишину з газети «Гомін України» і Романові Сенькусю з Канадського інституту українських студій за допомогу з газетними матеріалами про вбивство Степана Бандери.

Мій друг і давній редактор Мирослав Юркевич відшліфував англійський текст цієї книжки, за що я йому дуже вдячний. Гіроакі Куромія і Джим Клінгл прочитали рукопис і гаряче підтримали ідею видати його книжкою. Моя колега Мері Сароті висловила низку важливих зауваг стосовно головного героя книжки й допомогла переосмислити його життєву історію. Доля Сташинського захопила мою літературну агентку і дорадника Джил Кнірім, і вона дала багато цінних порад, як зробити книжку цікавішою. Мені дуже пощастило, що Лара Геймерт із «Бейсік букс» погодилася додати цю книжку до солідного списку літератури про шпіонаж, яку опублікувало це респектабельне видавництво. Мені трапилася приємна нагода знову працювати з Ларою та її командою, яка вже готувала дві мої попередні книжки – «Останню імперію» і «Браму Європи». Я особливо вдячний Лі Стетчер, Колін Трейсі, Кеті Стрекфус, Дженіфер Томсон і Бетсі ДеДжесу.

Джерелом натхнення і рушієм цього проекту, як завжди, була моя дружина Олена. Наша донька Олеся допомагала мені редагувати рукопис, і я намагався якнайретельніше враховувати її поради.

До українського читача ця книжка приходить завдяки підтримці Романа Процика, ентузіазму, наполегливості й завзятості Катерини Новак та, як завжди, блискучому перекладу Миколи Климчука. «Клуб сімейного дозвілля» продовжує цією публікацією непросту, часом болючу, але дуже потрібну розмову про українську історію. Я радий долучитися до цієї розмови за допомогою моїх друзів, колег та доброзичливців, багато з яких я не зміг перерахувати вище. Усім їм моя щира подяка.

Прикінцеві примітки

1

Richard Deacon and Nigel West, Spy! Six Stories of Modern Espionage (London, 1980), 127; Karl Anders, Murder to Order (New York, 1967), 51–54; Московські вбивці Бандери перед судом, ред. Данило Чайковський (Мюнхен, 1965), 194–198 [Цитати зі стенограм суду, опублікованих в цьому виданні, подано за сучасним правописом, осучаснено також слововжиток. – Прим. пер.].

2

Див.: Nikita Sergeevich Khrushchev, with an introduction, commentary, and notes by Edward Crankshaw, translated and edited by Strobe Talbott, Khrushchev Remembers (Boston, 1970), 262. (рос. видання: Никита Хрущов, Время, люди, власть. Воспоминания в 4-х кн. (М.: Моск. новости, 1999)); Дмитрий Веденеев и Сергей Шевченко, «Признался!.. Забирайте!», 2000, 14 февраля 2002; Tarik Cyril Amar, The Paradox of Ukrainian Lviv: ABorderland City Between Stalinists, Nazis and Nationalists (Ithaca, NY, 2015), 242–248; Юлія Кисла, «Пост імені Ярослава Галана». Осінній атентат у Львові, Україна модерна, 6 січня 2014, http://uamoderna.com/blogy/yuliya-kisla/kysla-galan.

3

William Taubman, Khrushchev: The Man and His Era (New York, 2004), 179–207.

4

Див.: Khrushchev, Khrushchev Remembers, 146–147.

5

Див.: Khrushchev, Khrushchev Remembers, 228. Grzegorz Motyka, Ukraińska partyzantka, 1942–1960 (Warsaw, 2006); Володимир В’ятрович, Друга польсько-українська війна (K., 2012).

6

Paul Robert Magocsi, A History of Ukraine: The Land and Its Peoples (Toronto, 2010), 696–700 [укр. вид.: Павло Робер Маґочій. Історія України (К.: Критика)]; Jeffrey Burds, “Agentura: Soviet Informants’ Networks & the Ukrainian Underground in Galicia, 1944–48”, East European Politics and Societies 11 (1997): 89–130; Yuri M. Zhukov, “Examining the Authoritarian Model of Counter-Insurgency: The Soviet Campaign Against the Ukrainian Insurgent Army,” Small Wars and Insurgencies 18, no. 3 (2007): 439–466.

7

Bohdan R. Bociurkiw, The Ukrainian Greek Catholic Church and the Soviet State (1939–1950) (Edmonton, 1996); Веденеев и Шевченко, «Признался!.. Забирайте!»; Amar, The Paradox of Ukrainian Lviv, 240–242; Кисла, «Пост імені Ярослава Галана».

8

Pavel Sudoplatov and Anatoli Sudoplatov, with Jerrold L. and Leona P. Schecter, Special Tasks: The Memoirs an Unwanted Witness – ASoviet Spymaster (New York, 1995), 253 (hereafter Sudoplatov, Special Tasks). [Спогади Судоплатова витримали багато перевидань російською і є також в інтернеті. – Прим. пер.]

9

Amar, The Paradox of Ukrainian Lviv, 243; Sudoplatov, Special Tasks, 254.

10

Див.: Никита Хрущов, Время, люди, власть.

11

Sudoplatov, Special Tasks, 24–38.

12

Myroslav Yurkevich, “Organization of Ukrainian Nationalists”, in Encyclopedia of Ukraine, vol. 3 (Toronto, 1993); Roman Wysocki, Organizacja ukraińskich nacjonalistów wPolsce wlatach, 1929–1939: Geneza, struktura, program, ideologia (Lublin, 2003).

13

Sudoplatov, Special Tasks, 249–253, 378; Никита Петров, «Штатный государственный убийца (реабилитированный): Два дня из жизни Павла Судоплатова», Новая газета, 7 августа 2013; Никита Петров, «Мастер индивидуального террора: Портрет Ейтонгона, коллеги Судоплатова», Новая газета, 26 февраля, 2014.

14

Sudoplatov, Special Tasks, 255–256; Дмитро Вєдєнєєв, «Як загинув Шухевич і що могло статися з його тілом», Історична правда, 8 серпня 2011; Олеся Ісаюк, Роман Шухевич (Х., 2015).

15

Александр Пронін, «Ликвидация Волка», Столетие, 25 марта 2014; Андрей Сидорчук, «Палач для террориста: Убийцу Бандеры наградили орденом», Аргументы и факты, 12 марта 2014; Микола Посівнич, Степан Бандера: історія нескорених (Х.: КСД, 2015), 216; Sudoplatov, Special Tasks, 378.

16

Див. матеріали суду над Сташинським, Московські вбивці, 127.