Українська література » Публіцистика » Українська Повстанська Армія 1942-1952 - Петро Мірчук

Українська Повстанська Армія 1942-1952 - Петро Мірчук

Читаємо онлайн Українська Повстанська Армія 1942-1952 - Петро Мірчук
народів. В цьому запорука перемоги революції та нового світлого майбутнього.

Політичні завдання поневолених народів

Тільки національні революції поневолених народів припинять безглузду воєнну різню і принесуть світові тривкий мир. Новий міжнародний лад, опертий на пануванні політичних прав кожного народу, дасть кожному народові повні можливості культурного й економічного розвитку. В системі вільних національних держав забезпечується повна воля людині, давленій і експлуатованій досі казармною системою імперіялізмів.

Для швидкої і певної перемоги націнальної революції потрібний один спільний фронт поневолених народів. Тому конференція вважає необхідним створення спільного комітету народів Східньої Европи і Азії, який буде координувати всі національно-революційні сили тих народів, виробить єдину лінію боротьби зі спільним ворогом, єдину тактику боротьби та у відповідний мент дасть гасло до одночасного повстання всіх поневолених народів.

Окремі постанови

1. Перша Конференція Поневолених Народів Східної Европи й Азії вітає героїчну визвольну боротьбу народів Західньої й Середньої Европи проти німецького імперіялізму та заявляє свою повну політичну солідарність у цій боротьбі.

2. Конференція вважає потрібним розгорнути серед народів Західної і Середньої Европи широку пропаганду для ознайомлення їх з визвольною боротьбою народів Східної Европи й Азії.

Конференція закликає: Зміцнити самооборону перед терором відступаючої німецької влади й армії.

Відозва першої конференцїї поневолених народів Східньої Европи й Азії

Дорогі Брати й Сестри! В тяжкі хвилини лютування імперіялістичної війни, в час загибелі мільйонів наших людей на фронті, винищування наших родин у запіллі, в час варварського нищення нашого майна та пам'яток культури по наших містах і селах, звертаємося до Вас з братнім закликом: Станьте одностайно до оборони життя і майна Вашого і Ваших рідних, станьте, до боротьби проти ворогів людства, паліїв війни!

Хто ж і для чого розпочав цю страшну й жорстоку війну? Хто являється винуватцем мільйонних вбивств і страждань невинних? Хто мусить понести кару за народнє горе? Проти кого нам боротися?

Сучасну війну розпочали й ведуть правлячі імперіялістичні верхівки Берліна й Москви - німецькі націонал-соціялісти й російські большевики. Війна ведеться за те, котра з імперіялістичних клік має надалі поневолювати й експлуатувати народи Европи й Азії.

Імперіялісти вирішили, що їм за мало награбованих земель, замало заграбованих багатств, замало підбитих народів, вони хочуть ще більше поширити свої імперії, ще міцніше придусити гноблені народи й затягти до такого ж ярма нові народи.

Прагнучи до тих розбишацьких цілей, імперіялісти силою змобілізували ввесь здоровий елемент поневолених і гноблених ними народів та погнали його на фронт. Мільйони синів України, народів Кавказу, Середньої Азії, Надволжя і Уралу знаходяться сьогодні в окопах, віддаючи життя за своїх гнобителів. В тойже час в тилу НКВД тероризує їх родини, знущається над ними. В тилу запрягають до непосильної праці у воєнних заводах, старих та дітей, видираючи в них з рота останній кусок хліба. Війна вже погубила мільйони бійців, зруйнувала народні господарства як поневолених, так і воюючих народів. Однак кінця війни ще не видно. Для випередження аліянтів на Балканах кремлівські "вожді" кидають не підготовані військово солдатські маси в безнастанній наступ під вогонь німецької зброї. Ще не закінчилася війна з Німеччиною, а вже сталінська кліка в наслідок загарбницьких задумів на Балканах і в Середній Европі попадає в нові конфлікти, готується до нових воєнних дій. Ще не вигоєні одні рани, а вже готуються для населення нові.

Та даремні надії імперіялістичних катів, коли вони думають, що й далі народ пасивно виконуватиме їхні накази. Сьогодні вже не тільки поневолені народи, але й маси народів, з яких вийшли правлячі імперіялістичні верхівки побачили все безглуздя і весь злочин теперішньої війни. Зараз усім стало ясно, що безперспективне змагання на фронті постійно доводить і вкінці приведе до повного спустошевня рідних земель і знищенвя народів; всі зрозуміли, що мусить припинитися безглузда борня народів, що мусить наступити зміна.

Однак яка має бути зміна і як до неї дійти?

Чи може наступити зміна, коли залишаються при владі існуючі імперіялістичні кліки? Чи може наступити суттєва зміна, коли залишаються дотеперішний державний лад, насильства й експлуатація? Відомо ж, що державний лад, побудований на поневоленні одних народів другими породжує змагання до дальшого підбою і дальшого поневолення, породжує імперіялізм. Устрій, побудований на поневоленні одних народів другими неминуче веде до імперіялістичних воєн і руїни.

Щоб вийти з сьогоднішнього трудного становища, припинити війну замало. Для цього необхідно повалити цілий державний устрій, знищити імперіялістичні кліки й побудувати новий лад на Сході Европи й Азії. Цей лад виключить можливість поневолення одного народу другим, виключить всякий імперіялізм, і гарантуватиме повну волю розвитку кожного народу. Цей лад мусить бути побудований на системі незалежних держав кожної нації на своїй етнографічнїй території.

Здійснити цей лад можна тільки в безпощадній боротьбі з імперіялістичними правлячими верхівками, тільки шляхом національної революції. В боротьбі проти спільних гнобителів - сталінського й гітлерівського імперіялізмів - необхідний єдиний фронт всіх народів Сходу, керований своїми національними проводами. Для перемоги національної революції потрібний підйом мільйонових мас.

Поневолені народи Сходу вже вступили на шлях цієї священної боротьби. В цій боротьбі вони вже добились поважних успіхів. Національні повстанські армії й відділи в Україні, на Кавказі, в Середній Азії і в Прибалтиці високо підняли прапор проти імперіялістів, обороняючи свої народи перед грабунком імперіялістичної наволочі, та визволяючи цілі території від імперіялістів, боряться за повну національну незалежність своїх народів. В повній солідарності з ними ведуть таку ж боротьбу проти імперіялістів народи Західньої Европи (національна повстанська боротьба на Балканах, у Франції, Норвегії, Бельгії, Голляндії і т.д.), слідом за цим боротьба поширюється на території всієї Европи та цілої імперії СССР, втягаючи до повстання усі поневолені народи, а також російський та німецький народи, придушені власними імперіялістичними кліками.

Мільйони бійців Червоної Армії, розсіяні по цілій Европі й Азії в окопах, на фронті, в запіллі, в німецькому полоні, національних батальйонах при німецькій армії, мільйони робітників на воєнних заводах, в колгоспах, на каторжних роботах Німеччини й Сибіру, - це велика армія національної боротьби Сходу, це запорука її перемоги.

Бійці Червоної Армії - і - дорогі наші брати в окопах

Своєю героїчною боротьбою Ви проганяєте німецьких імперіялістів з рідної землі. Однак Ви виконуєте лише половину роботи. За плечима нас жирує на народньому горю другий імперіялізм - сталінський. Він такий же ворог народів, як і німецький імперіялізм. Він так само поневолює і експлуатує народи, як і німецький. Поверніть свою зброю проти нього.

Відгуки про книгу Українська Повстанська Армія 1942-1952 - Петро Мірчук (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: