Я пам’ятник собі поставив незотлінний - Олександр Пушкін

«Я пам’ятник собі поставив незотлінний» — вірш Олександра Сергійовича Пушкіна. Цей напрочуд «простий», але надзвичайно багатогранний поетичний текст є яскравим зразком пізнього періоду пушкінської лірики, в якій поет на рівні максимальної універсалізації хіба що намагається підбити підсумок своєї творчої діяльності та проаналізувати розвиток однієї з найзагадковіших тем не тільки в російській, а й у світової літературної традиції: пам’яті нащадків про особистість та творчість поета.