Поразка демократії - Франк Карстен

ПОРАЗКА ДЕМОКРАТІЇ

Франк Карстен і Карел Бекман

Переклад українською мовою Ганни Слободянюк, Берлін, червень 2013

Оригінальна назва: Beyond Democracy

Чому демократія не сприяє солідарності, добробуту та свободі, але провокує соціальні конфлікти, неконтрольовані витрати та тиранічну владу

Сайт: www.beyonddemocracy.net

ISBN-13: 978-1484995488

ISBN-10: 1484995481

версія: 1.2

липень 2013

Карел Бекман - письменник та журналіст. Він є головним редактором онлайн-видання Energy Post (energypost.eu). До цього він працював в голландській фінансовій газеті Financieele Dagblad. Його персональна сторінка в Інтернеті: www.charlieville.nl.

Франк Карстен - засновник Mises Instituut Nederland, голландської лібертаріанської організації, яка виступає за зменшення податків та обмеження державного втручання. Він регулярно виступає з промовами проти державного втручання в життя громадян. Сайт: www.mises.nl.

Я вирішила долучитись до перекладу цієї книги українською мовою, тому що переконана, що питання недоліків і переваг демократії варте дискусії в українському суспільстві. Жодна система, ані демократична, ані авторитарна, ані система приватного права не позбавлена властивих саме їй недоліків і переваг. Обираючи одну з них важливо переконатись, що вибір свідомий.

З деякими питаннями читач може не погодитись, деякі потребують більш детального дослідження або додаткового ознайомлення з належною літературою. Що я ціную найбільше в цій книзі – це діалог, заклик до дискусії.

Дякую всім, хто підтримав мене в процесі перекладу, як морально, так і перекладаючи деякі частини тексту. Без вас процес затягнувся б надовго. Щиро дякую!

Ганна Слободянюк, квітень 2013

Ця книга присвячується пам'яті Людвіга фон Мізеса і Мюррея Ротбарда.

Ці два інтелектуали лібертаріанства ніколи не зупинялись у пошуку істини. Вони долали неймовірні перешкоди. Їх ідеї і переконання не завжди знаходили підтримку за їх життя, але серед людей, які є щирими прихильниками свободи, вони повільно і впевненно завойовують визнання. Якщо у свободи є майбутнє - це буде здебільшого завдяки їх досягненням.

"Сьогоденні проблеми демократії можуть бути подолані лише шляхом ще більшої демократії". Ця стара цитата одного американського політика влучно демонструє сучасний погляд на нашу демократичну систему. Люди погоджуються з тим, що демократія має проблеми. Вони навіть готові погодитись з твердженням, що західні парламентські демократії, включно з США, можуть в один момент зазнати поразки. Але вони не бачать альтернативи. Вони вважають ще більшу демократію єдиним засобом для подолання цих проблем.

Мало хто може заперечити той факт, що наша демократична система переживає кризу. Скрізь громадяни демократичних держав відчувають невдоволення і сумніви. Політики скаржаться, що виборці поводяться як розбещені діти, громадяни жаліються, що політики глухі до їх бажань. Для виборців стало популярним регулярно змінювати свою позицію. Вони часто змінюють свої уподобання з однієї партії на іншу. Вони також нерідко віддають перевагу радикальним і популістським партіям. Політичний ландшафт стає все більш строкатим, що значно ускладнює можливість подолання суперечностей і формування дієвого уряду.

Існуючі політичні партії не можуть протистояти цим випробовуванням. Вони не можуть запропонувати справжню альтернативу. Вони зв’язані жорсткою партійною системою, їх ідеали залежать від певних впливових груп і лобістів. Практично жодний демократичний уряд не був здатний контролювати власні витрати. Більшість демократичних урядів позичали, збільшували видатки і підвищували податки. Це все, в результаті, призвело до фінансової кризи. Деякі держави навіть опинились на межі банкрутства. У поодиноких випадках, коли скрутні обставини змушують уряд зменшити витрати, виборці починають протестувати, бо сприймають такі заходи як порушення їх прав. В такій ситуації будь-яке ефективне зменшення витрат є неможливим.

Незважаючи на збільшення витрат, майже всі демократичні режими переживають постійне зростання числа безробітних. Великі групи населення опиняються за межею бідності. Ще жодна демократична держава не прийняла ефективні міри пов’язані зі старінням населення.

Зазвичай всі демократичні суспільства страждають від надлишку бюрократії та нормативного регулювання. Держава все більше втручається в життя кожного з нас. Є правила і норми на всі випадки життя. При вирішенні кожної нової проблеми перевага надається збільшенню кількості цих правил і норм.

Демократичні уряди погано виконують свої основні завдання – підтримання закону і порядку. Злочинність і вандалізм набувають загрозливих масштабів. Поліція та система правосуддя ненадійні, некомпетентні та часто корумповані. Нерідко поведінка, яка нікому не може завдати шкоди, криміналізується. В США найбільша в світі кількість ув’язнених по відношенню до кількості населення. Багато хто з цих людей перебуває у в’язниці за поведінку, яка не становить загрози іншим, вони ув'язнені тільки тому, що їх звички спричиняють незручності для більшості.

Впевненість людей в ефективності обраного демократичним шляхом уряду досягла найнижчого рівня згідно з результатами численних досліджень. Має місце глибока недовіра до керівництва, політичних діячів, політичної еліти та міжнародних агенцій, які іноді діють так, ніби знаходяться поза сферою дії законів. Багато людей стали песимістами по відношенню до їх майбутнього. Вони переживають, що їх діти будуть жити за гірших умов, ніж зараз. Вони бояться масової імміграції та зникнення власної культури.

Хоча більше немає сумніву в тому, що демократія переживає кризу, мало хто наважується критикувати демократію. Фактично, немає нікого, хто б звинуватив демократичний режим у сьогоденних проблемах. Політичні лідери – лівого, правого чи центрального спрямування – обіцяють вирішити наші проблеми ще більшою демократією, але не меншою. Вони обіцяють прислуховуватись до людей, ставити суспільні інтереси вище приватних. Вони обіцяють зменшити бюрократію, стати більш прозорими, надавати кращі