Безумці - Олександр Ашотович Насібов

8 лютого 1939 року.

Перша група ін'єкцій.

Час — 14 годин 07 хвилин.

Хворий лежить нерухомо, долілиць.

14 годин 14 хвилин. Дихання стало глибше, темп повільніший. Лице хворого порожевіло.

14 годин 21 хвилина. Періодичність дихання наближається до нормальної. Спостерігаються конвульсивні посіпування кінцівок.

14 годин 23 хвилини. Хворий, який лежав скорчений, випростався, перевернувся на спину. Він рівно й глибоко дихає.

14 годин 25 хвилин. Щільно закриті повіки хворого затремтіли. Він трохи розплющив очі, провів язиком по губах.

14 годин 26 хвилин. Очі розплющені. Хворий намагається сісти.

14 годин 28 хвилин. Повне відновлення свідомості.

Бретмюллер. Де я?

Абст. У госпіталі.

Бретмюллер. Ви лікар?

Абст. Так, я лікар і офіцер німецького військово-морського флоту. Але розмови потім. Спочатку ви повинні добряче поїсти. Зараз для вас це найважливіше. Перед вами обід — будь ласка, їжте. Починайте з бульйону. Запевняю, він дуже смачний.

Бретмюллер. Негайно з'єднайте мене з начальником військово-морської розвідки!

Абст. Сідайте до столу. Обідаючи, ви зможете розмовляти. Я охоче виконаю всі ваші…

Бретмюллер. Ні! Я розмовлятиму тільки з офіцером розвідки. Негайно викличте до мене відповідального працівника розвідки!

Абст. Ось моє посвідчення. Я офіцер розвідки. Мені відомо все про ваше завдання. Називаю пароль. «Операція Бібер». Сідайте, їжте і розповідайте все найважливіше. Я уважно слухаю.

Бретмюллер. Вони загинули — і човен, і люди!.. Це трагедія, яку не розповіси словами!

Абст. Сидіть спокійно. І — їжте. Наказую їсти!.. Ось так. Не поспішайте — їжа краще засвоюється, коли її добре пережовуєш. Пообідаєте, і ми продовжимо розмову. Я залишу вас. Повернуся за чверть години.

Абст. У вас є якісь бажання?

Бретмюллер. Хотів би надіслати листа…

Абст. На жаль, неможливо. Але я обіцяю: кожне ваше слово буде передано за призначенням.

Бретмюллер. Як ви доведете це?

Абст. Ви бачили моє посвідчення.

Бретмюллер. Я командир підводного човна «Випера». Він загинув. Не дай боже, якщо туди пошлють інший!

Абст. Його потопили? Як це сталося? Коли? Де? Що з командою?

Бретмюллер. Загинув човен, загинули люди!..

Абст. Коли?

Бретмюллер. У ніч на двадцять третє жовтня 1938 року.

Абст. Ви знаєте, що сьогодні восьме лютого 1939 року? Відповідайте. Чому ви мовчите?

Бретмюллер. Це брехня!

Абст. Це правда! Вас виловили в океані поблизу тієї самої бази дев'яносто сім днів тому… Сидіть, вам не можна хвилюватися, витрачати сили!

Бретмюллер. Ви брешете, брешете! Цього не може бути. По-вашому, виходить, що я…

Абст. Так, усі ці дев'яносто сім днів ви були непритомні. Тривале перебування у воді не могло минути безслідно. Ви дуже серйозно захворіли, Бретмюллер. Але я запевняю: буде зроблено геть усе, щоб поставити вас на ноги.

Бретмюллер. Я не вірю жодному вашому слову!

Абст. Гаразд. Зараз чотирнадцять годин п'ятдесят сім хвилин. Через три хвилини Берлін передаватиме сигнали точного часу і одразу за цим календар подій за тиждень. Праворуч од вас радіоприймач. Увімкніть його, настройтесь на Берлін, і ви все зрозумієте…

Абст. Заспокойтесь. Випийте води. Поводьтеся пристойно, інакше я накажу зв'язати вас! Ось так. Тепер сядьте і відповідайте на запитання.

Бретмюллер. Три з половиною місяці.

Абст. Як це сталося?

Бретмюллер. Точно в строк ми вийшли в район розташування об'єкта. Звичайно, йшли під водою. Ризикнули трохи піднятися й виставити перископ. За розрахунками, був вечір, і я сподівався, що опинюсь між островом і сонцем на вечірньому прузі… Вибачте, у мене розболілася голова.

Абст. Нічого, нічого. Розповідайте швидше!

Бретмюллер. Розрахунок був правильний.

Абст. Ви вийшли в призначену точку?

Бретмюллер. Так, у перископ я побачив острів з базою. Він був прямо по курсу, миль за п'ятнадцять. А праворуч, по траверсу, за сім кабельтових скеля… Дідько! Від болю у мене розколюється голова!

Абст. А нудота? Вас нудить?

Бретмюллер. Трохи. Але, боже мій, голова!..

15 годин 17 хвилин. Препарати перестають діяти. Свідомість було відновлено на 49 хвилин. Буйство — 12 хвилин.

15 годин 31 хвилина. Хворий впав у попередній стан апатії й байдужості.

Спроба повторити експеримент з ін'єкцією препаратів у початковому дозуванні. Невдача.

Третя спроба.

Дозу ін'єкції збільшено на 100 000 одиниць.

Час — 14 годин 30 хвилин.

Далі — як в період експерименту 8 лютого.

Повне відновлення свідомості о 15-й годині 03 хвилини. Хворий мав вигляд, наче прокинувся після тривалого тяжкого сну.

Абст. Добридень. Як ви почуваєте себе?

Бретмюллер. Кепсько. Що зі мною сталося минулого разу? Нічого не можу пригадати.

Абст. Дурниці. Ви поступово одужуєте. Не турбуйтесь, усе буде