Українська література » Пригодницькі книги » "Сатурна" майже не видно - Василь Іванович Ардамацький

"Сатурна" майже не видно - Василь Іванович Ардамацький

Читаємо онлайн "Сатурна" майже не видно - Василь Іванович Ардамацький

— Можна відверто?

— Тільки так!

— Тотальне проникнення в Росію потребує рішучого розширення контингенту, яким нас постачають, а вже зараз я стою перед простим фактом: з десяти росіян, запропонованих мені як агенти, я ледве відбираю двох, та й то їм до кінця не вірю. Де я візьму кадри для тотального проникнення?

— Нас підтримає фюрер. Він хоче держати росіян у безперервному нервовому напруженні. Можливо, що зараз він підпише наказ по армії про контингент.

— Це багато б вирішило… — неуважно промовив Зомбах і вів далі: — Я не зовсім зрозумів і вашої пропозиції про повніше контактне завантаження нами СД. Вони ж тільки його й добиваються, щоб влізти в наші справи.

— Так, це, звичайно, найскладніше, — сказав Канаріс і зітхнув. — Але й це диктується обстановкою, що склалася на фронті. До Росії все було простіше: фюрер висував ідеї, ми робили розвідку нового напрямку і підготовляли операцію, що називається, зсередини. В результаті успіх — і ми на коні. А СД в цей час було зайняте головним чином розчисткою самої Німеччини. Для фюрера ми були опорою номер один. А тепер виникла зовсім інша картина. СД доручено освоїти завойовану територію і виконати завдання знекровлення російської нації. Робота ця нелегка і, відверто кажучи, брудна, а результат її зовсім не ефективний. Перед початком російської кампанії Гіммлер і Гейдріх запевнили фюрера, що, йдучи слідом за армією, війська СД будуть вірним її щитом і що клопоту з тилом у німецької армії не буде. Не вам мені говорити, що щит виявився дерев'яним, а тил дуже неспокійним. Ми тут, в тилу, зазнаємо великих втрат. Зазнає втрат і СД. Слово «партизани» при фюрері уникають вимовляти, таку лють у нього викликає будь-яке нагадування про них. Зрештою, керівники СД в одному мають рацію — вони можуть претендувати на нашу допомогу, зокрема на нашу розвідку. Я вам можу сказати, що Лахузен до наради зустрічався з командуванням СД цього фронту. Він просто вражений, які неоінформовані ці люди і як сліпо покладаються вони на ефективність тотального терору. Так от, дорогий Зомбах, коли я говорив про краще контактне завантаження нами СД, я мав на увазі саме це — скидання їм усього добутого нами матеріалу, в якому немає інформаційного зерна для головної ставки. Скажімо, ви відкрили нову зграю партизанів. Замість того, щоб гаяти час і сили на агентурну розвідку цієї зграї, передайте її негайно в СД.

— Тоді ми самі можемо залишитися без інформації.

— Якої інформації, Зомбах? При сучасному становищі на фронті яке значення матиме здобута вами інформація про те, що в зграї п'ятдесят головорізів, двадцять автоматів і сто мін? Ці відомості тепер можуть становити інтерес лише для СД, щоб вони могли розрахувати свої сили при ліквідації цієї зграї. Скажу більше — зараз навіть відомості, добуті по той бік фронту, вже не мають колишньої цінності. Ми зараз відходимо, а такі відомості цінні головним чином при наступі.

— Але командування обіцяє новий наступ?

— Коли це для нашого фронту стане реальністю, я дам вам знати. А зараз, повірте мені, ваші донесення про те, що десь під Тулою на російський аеродром перекинуто дюжину літаків, у головному штабі просто не дочитують до кінця. Їx цікавлять нові види зброї. Фюрера цікавлять загальні дані про внутрішнє становище Росії і її далекосяжні стратегічні плани. Ось де ваше головне завдання. Плюс тотальне проникнення, головним чином по профілю другого відділу. Хай хоч одна ваша людина із ста прорветься в російський тил і застрелить там хоча б одного роззяву майора або підпалить будинок. Такі повідомлення завжди радують фюрера. Ви неодмінно включайте їх до зведення номер один. Що ж до контррозвідки всередині нашої армії, то, слово честі, люди Гіммлера роблять це з більшою вправністю, ніж ми. Недаром їх так не любить фронт. У цьому розумінні наш третій відділ повинен цілком точно розмежувати свою роботу: все, що зв'язано із знешкодженням агентури противника, яка проникла в нашу армію, — це наше, а що стосується ворожих інтересам рейху настроїв серед наших військових — це СД. Матеріали про це надсилайте особисто мені, а я їх передам за потрібною адресою.

— Це не загальмує вжиття заходів? — спитав Зомбах.

Канаріс відповідати не поспішав.

— Дуже тонка й складна це справа, дорогий Зомбах, — сказав він нарешті і, поглянувши на Зомбаха, усміхнувся: — Наприклад, фон Тресков бовкнув вам про те, що я — наці номер один. Коли б від вас цю інформацію одержав Гіммлер, він був би щасливий доповісти її фюреру, і Трескову кінець. Але ж ми з вами знаємо, що він чудовий і до кінця відданий великій Німеччині воєначальник. Хіба ж ні?

— Звичайно, — погодився Зомбах, не пропустивши, однак, повз вуха, що адмірал сказав «відданий великій Німеччині», а не фюреру.

— Бачите, яким тут треба бути обережним. Як кажуть росіяни, одна голова добре, а дві — ще краще. Ось чому я раджу вам, коли до ваших рук потрапить матеріал, що стосується якогось визначного офіцера в армії, надсилайте його мені особисто. В таких випадках усе треба зважувати дуже обережно.

— А про дрібніших офіцерів? — запитав Зомбах.

Канаріс розсміявся.

— Ви завжди, Зомбах, були педантом. Хоч шахісти кажуть, що пішак — важлива фігура, я думаю інакше. Пішак є пішак, хіба ні?

— Розумію, розумію, — тихо промовив Зомбах.

— А тепер спати. Як кажуть ті ж самі росіяни: ранок мудріший від вечора.

Зомбах уже давно спав, а Канаріс ще довго лежав з розплющеними очима.





Частина друга
«ЗІЛЛЕ» ГРАЄ…



Відгуки про книгу "Сатурна" майже не видно - Василь Іванович Ардамацький (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: