Альтернативна Еволюція - Олександр Павлович Бердник

Це не пусті запитання, і є досить підстав, аби їх розглянути. Ось лише кілька передумов:

• Людина, нібито мисляча істота, що має незаперечну перевагу над тваринами, упродовж всієї відомої історії займається жорстоким самознищенням.

• Людина, яка розуміє Єдність Життя, старанно руйнує його, знищуючи вітку, на якій росте.

• Людина, маючи мужність у потрібну мить померти ради якихось проблем чи цінностей, полохливо виконує накази нікчемних правителів під гнітом незрозумілого страху.

• Людина, котра явно бачить катастрофічність ситуації, поглиблює її й переслідує тих, хто намагається розбудити сплячих.

Ці та інші нез'ясовні факти свідчать про своєрідний гіпноз, в якому перебуває Людина, або ж про древню Світову Хворобу, кульмінацією котрої буде грядуща катастрофа Життя.

Так, гіпноз безсумнівний. Навіяні ним МІРАЖІ БУТТЯ і спричинили різнопланове руйнування Свідомості. Але для того, щоб збагнути сутність цих міражів, необхідно підійти до розуміння безумовної основи Буття й мислення, визначити те безсумнівне, що всіх нас об'єднує.

Безумовні основи Буття — Свідомість і Космос, на полі яких відбувається містерія Життя, та естафета Життя й Розуму, що передається з вічності у вічність. Чому ця тріада є безумовною основою?

СВІДОМІСТЬ тому, що це єдине явище, про наявність якого ніхто не сперечається: усі проблеми — це проблеми свідомості. Будь-який процес пізнання — це питання свідомості і відповідь відомості. Аби про щось, говорити і за щось братися — необхідне усвідомлення. Так визначається лідерство свідомості.

КОСМОС тому, що він — загальний для всіх мислячих і не мислячих істот. Він є загальним фактом для свідомості всіх. Його походження — це інше питання, але саме це питання й буде найголовнішим у визначенні катастрофічності ситуації.

ЕСТАФЕТА ЖИТТЯ Й РОЗУМУ тому, що є живий ланцюг поколінь, котрий свідомо і несвідомо тче загальну тканину Буття. Саме естафета Життя й Розуму творить релігію, соціологію, науку, космогонію і шукає осмислені моделі Світобудови. Але чи могла ця естафета передати крізь ланцюг поколінь правдиве відображення Цільного Буття, щоб уникнути міражів?

Розглянемо, що ж породило Свідомість, а отже, й розуміння Космосу, і оцінку Історичної Естафети упродовж відомого періоду часу? Естафета Життя й Розуму розкривається в трьох фазах суб'єктивного Часу: в минулому, сучасному й майбутньому. Жорстокий взаємозв'язок явищ, невблаганна причинність ілюструє жахливі феномени Буття.

У МИНУЛОМУ

Світи хаосу й титанічної боротьби — в космосі й на землі. Яре кипіння Першожиття в океанах і початок взаємопожирання: десь там уже почалася лихоманка буття і світова Хвороба. Ускладнюючись, породжуючи химерні форми Життя, Матерія не вилікувалася, а втягнулася у ще жахливіші цикли потрясінь і конфліктів. Довжелезні періоди царювання рептилій, їх страшна безкінечна боротьба, припинена згодом космічним катаклізмом; поява ссавців, а з ними й приматів — ембріонів Людини, — не зупинила лютої хвороби буття, а перевела її в план духовного протистояння, у Сферу Розуму. І розгорнулась тисячолітня битва Світла й Мороку, Гармонії й Хаосу, радості й відчаю. Так страшна естафета Життя й Розуму передалася в сучасне.

У СУЧАСНОМУ

Розтерзаний, подрібнений світ. Кровоточива Планета, що пливе в невідомість. Зримий Космос байдужий до долі Людини й Життя на Землі. Отже, вся суть проблеми переноситься у Внутрішній Космос Духу.

Що ми отримали від минулого?

Сотні держав та племен, відгороджених стінами ворогування.

Загальне недовір'я, породжене розбоєм, грабунками, насиллям, шовінізмом. Ріст злочинності, зростання жадоби до зовнішніх задоволень та споживацтва. Згасання народної культури. Розповсюдження псевдокультури з допомогою потужної індустрії світової інформаційної мережі. Сексуальне й ідеологічне розтління юних поколінь. Падіння кращих традицій.

Безперервні війни. Нагромадження ядерної зброї, що не дає нікому жодного шансу на перемогу, не кажучи вже про безцільність будь-яких «перемог».

Безперспективність дипломатичних зусиль. Брехливість політиків. Взаємні підозри і загальний страх. Відсутність загальної для планети буттєвої платформи, достойної Людини, — і це найголовніше. Жахлива сліпота більшості лідерів. Втома й цинізм цілих народів. Руйнування тканини Життя, зникнення тисяч видів рослин і тварин, отруєння океанів, морів, річок, землі, атмосфери. Повне спотворення еволюційної ритміки Природи, котра не має сили відновлювати те, що ми руйнуємо…

У МАЙБУТНЬОМУ

Мільярди жадібних душ, позбавлених духовності й співстраждання, що прагнуть лише розкоші та насолод: океан злочинів та збочень. Ніхто й ніщо не наповнить цю бездонну прірву бажань!

Виснаження землі. Падіння врожайності. Задуха, бо флора гине.

Голод. Смерть мільйонів. Епідемії. Вимирання тварин, бо вони не зможуть жити в агонізуючій Біосфері, серед лахміття екологічних зв'язків.

Деградація психіки. Натовпи дегенератів, девальвація знання, бо процес його засвоєння перетворився в «заучування». Вузькі «спеціалісти», котрі більше нагадують біороботів. Неконтрольовані спалахи насилля, тероризму, несподівані війни, атомна катастрофа.

Це — кінець нашого, людського світу.

Якщо Природа й справиться з жахливим зараженням й отруєнням Сфери Життя, якщо вона й відтворить Біосферу, то це вже буде не наш історичний світ…

Про що ж ми говоримо? Невже про грізні пророцтва, невже про апокаліптичні «чаші помсти»? Чи не достатньо чули про це люди впродовж віків?

Жахи ніколи не стимулювали людей до пошуків кращого рішення. Навпаки — вони вбивали ініціативу й змушували кидатися в обійми містики, фанатизму й покірної приреченості. Тому ми згадали про грядущу катастрофу не для залякування, а щоб нагадати про можливість Преображення, про можливість порятунку того, що може бути врятоване.

Але що рятувати?

Залишки Біосфери? Для чого? Щоб розтягнути агонію?

Чи рятувати Людину як вона є — з усіма її збоченнями й жахіттями?

Суть проблеми не в тому, щоб самозберегтися (адже тілесно так чи інакше помирають усі); суть у тім, щоб не тільки зупинити катастрофу, але й відтворити Єдність, а отже — Радість Життя, котра суджена як головний прояв Самопізнання.

Аналізуючи минуле, сучасне й грядуще, ми бачимо, що всі жахи Буття — це єдиний процес розвитку Космічної Хвороби, що уразила Життя.

Певно, знайдуться вчені апологети катастрофічного