Орбита, выпуск №13 - Ремізів

БАТЬКІВСЬКИЙ ПОРІГ, «БАТЬКІВСЬКИЙ ПОРІГ»

Музика І. Карабиця, Музыка И. Карабица

Слова А. Демиденка, Слова А. Демиденко

Збудував батько дім вікнами до тепла. Засівав батько хліб веснами для добра. А як впав у знесиллі він під тополиною, То душею обняв землю ту, що назвав Батьківщиною! Приспів: Отим усім, повік святим, Що зветься батьківським порогом, З його ожин, з його стежин Між люди йди, моя дорого. (2) Мене мудрим зростив щедрий твій колосок. Я навчавсь чистоти в зір твоїх і річок. Причащався твоєю я ніжністю й силою, І пишавсь над усе я завжди у житті Батьківщиною! Приспів. Дітям я заповім та й на вічні літа: Відчиня на землі двері всі доброта. Починається світ не межею-зерниною, А людина живе лиш тоді, як вона з Батьківщиною! Приспів.
«ПІСНЯ ПРО МАТІР», ПІСНЯ ПРО МАТІР

Музика І. Поклада, Слова Б. Олійника

Музыка И. Поклада, Слова Б. Олейника

Мамо, вечір догоря, Вигляда тебе роса, Тільки ти, немов зоря, Даленієш в небесах, Даленієш, як за віями сльоза. Ти від лютої зими Затуляла нас крильми, Прихилялася Теплим леготом, Задивлялася білим лебедем, Дивом-казкою За віконечком, Сива ластівко, Сиве сонечко. Сад вишневий на порі, Повернулись журавлі. А мені, як до зорі, Долітати на крилі Все до тебе, як до вічної зорі. Там, де ти колись ішла, Тиха стежка зацвіла Вечоровою матіолою, Житом-долею Світанковою, Дивом-казкою, Юним соняхом, Сива ластівко, Сиве сонечко...
«КРЫША ДОМА ТВОЕГО», КРЫША ДОМА ТВОЕГО

Музика Ю. Антонова, Слова М. Пляцковського

Музыка Ю. Антонова, Слова М. Пляцковского

Мы все спешим за чудесами, Но нет чудесней ничего, Чем та земля под небесами, Где крыша дома твоего. (2) И если вдруг тебе взгрустнется, То грусть не значит ничего, Когда ты знаешь, что под солнцем Есть крыша дома твоего. (2) Вмиг огорчения любые Исчезнут все до одного, Лишь вспомнишь звезды голубые Над крышей дома своего. (2) Мир полон радости и счастья, Но край родной милей всего. И так прекрасно возвращаться Под крышу дома своего. (2)
ЗА ЛІТАМИ, «ЗА ЛІТАМИ»

Музика О. Білаша, Музыка А. Билаша

Слова Д. Павличка, Слова Д. Павличко

Розплелись, розсипались, розпались, Неначе коси, вересневі дні. Ми з тобою ще не накупались, А вже грає осінь у вікні. Віднесла вода ласкаві зорі, Що все літо кликали в ріку. З птицями на білій крутогорі Горобину пробуєм гірку. Може б нам полинути