Я його Ляля - Маїра Цибуліна

- І ти, Карліто, допоможи братові з напоями, - зажадала жінка таким владним тоном, який не терпів суперечок і непокори.

- Звичайно, сестричко. Пішли, брате, - сказав Карл Іллі, обнявши його рукою за плече і грайливо посміхнувшись йому.

- Прибери руку, братіку, - розсердився Смольний на Карла. - А то я за себе не ручаюсь.