Я його Ляля - Маїра Цибуліна

- Ось ми її відвідаємо і зрівняємо голоси, і ще прихопимо відбитки її пальців.

- Як?

- Ну, дамо їй носовичок і потім якось його назад заберемо.

- У неї своїх хусток повно.

- Тоді стиримо чашку або склянку, з якої вона питиме. Адже вона ж неодмінно нас чимось пригостить.                          

- Гаразд, спробуємо, - нарешті погодився Женя.