Крутість тобі личить: як перестати сумніватися в собі й почати жити на повну - Джен Сінсеро
Коли ми робимо рішучий крок уперед, життя часто стає непотребом, перед тим як перетворитися на «Шинолу».[16]
Я усвідомлюю, що це може здаватися трохи штучним і притягнутим за вуха, але запам’ятай: ти і тільки ти створюєш свою реальність. Ти витрачаєш усе своє життя, вибудовуючи те, що в тебе зараз є і що в основному спирається на твої обмежувальні переконання. Коли ти вирішуєш переписати ці стереотипи й починаєш прислухатися, що тобі каже серце, коли робиш повну реконструкцію себе та свого світу, ти фактично вбиваєш Глибокий Сон. А він у відповідь атакує тебе, розмахуючи палицею високо над головою, щоби вдарити тебе і таким чином змусити повернутися до колишнього життя. Ми дуже могутні створіння та формуємо свою реальність через сфокусовану енергію. І якщо наша підсвідомість вирішила сфокусувати цю енергію на тому, щоби зупинити себе і не ризикувати, бо це «по-дурному і дуже страшно», то все може відбуватися трохи шалено.
Глибокий Сон зробить усе, що в його силах, аби зупинити тебе і перешкодити твоємузростанню та змінам, надто якщо ти намагаєшся позбутися особистості, яку тисам чи хтось іще знав як «тебе».
Ніколи не применшуй можливостей Глибокого Сну, який зневажили.
Інколи Глибокий Сон встановлює емоційне блокування, щоби зупинити нас, а інколи він діє фізично. У мене був клієнт, який вирішив залишити свою нудну, хоча й високооплачувану роботу, щоби створити компанію своєї мрії з нуля. У нього не було навіть уявлення про те, звідки почати, чим він хотів би займатися чи як розвивати таку справу. І попри те, що від нього цілком залежала сім’я, що він не мав жодних гарантій чи прикладів такої діяльності, він кинув свою надійну роботу і зайнявся цим, позаяк рішуче хотів створити життя, яке він полюбив би. І тоді ГС проявив себе: цей чоловік проколов не одне, а одразу два колеса, коли повертався додому після нашого заняття, їхня нянька в’їхала в авто його дружини, коли сиділа за кермом його іншої машини, у кухні прорвало водопровід і ще до того, як він досяг свого першого великого успіху, його збив автобус (я радісно повідомляю, що з ним усе гаразд). Тож, з огляду на ці надзвичайно «переконливі» приклади, він міг би сказати Глибокому Сну: «Добре. Ну і грець із ним! Ти переміг…» Та він ніколи не здавався. Сьогодні він сам собі начальник, займається улюбленою справою, подорожує світом, веде перемовини й укладає багатомільйонні угоди. Своєю історією він впливає на життя клієнтів і змінює їх, а також є чудовим прикладом для своїх дітей, демонструючи їм, як наповнити життя змістом.
Одна режисерка звукозапису, з якою я працювала, вирішила створити власну студію. Вона витратила всі свої гроші й зусилля на те, щоби купити обладнання, інструменти, підсилювачі звуку, звукоізоляцію і т. ін. Та як тільки облаштувала приміщення, все згоріло до тла. Однак замість того, щоби запнути штори, залізти в ліжко і смоктати великий палець наступні два роки, вона знову зібрала гроші, які їй були потрібні, щоби створити ще кращу студію, і зараз є знаним фахівцем, ретельно обирає музикантів, з якими працює, та й узагалі живе життям своєї мрії.
Отож, раптом ти вирішиш кинути свою немилу роботу й заснувати пекарню, про яку мріяв, не засмучуйся, якщо якась вантажівка в’їде у твою вітрину з булочками. Замість того, щоби думати про це як про знак, мовляв, тобі не треба було братися за цю справу, подумай, що ти позбуваєшся таким чином свого ГС і рухаєшся у правильному напрямку.
Зміни не для дітлахів, але це не завжди так боляче, як жити життям, котре ти маєш зараз, якщо воно тобі дійсно не подобається. Якщо хочеш контролювати своє життя й перетворити його на щось захопливе, як зробили люди, про яких я тобі розказала, то ні перед чим не зупиняйся.
Повір. Будь упевненим, що твоє нове життя вже тут і воно значно краще, ніж минуле. Почекай трохи, якщо Глибокий Сон сердиться. Що б не сталося, дотримуйся взятого курсу, бо немає нічого кращого, як дивитися на цілковите перетворення своєї реальності на те, що можна назвати своїм досконалим вираженням.
Розділ 5. Уявлення про самого себе схоже на зоопарк
Зі мною все гаразд. Зі мною не все гаразд.
Заголовок іще не написаної автобіографії моєї подруги Синтії
У мене є подруга, яка працює диктором. Це людина, котра вміє чітко висловлювати свої думки. Вона така переконлива, розумна й чарівна, що, коли одного разу вона стояла зі мною біля барної стійки і замовляла бурито,[17] я змусила всіх навколо розплакатися після слів: «Так, саме так! Жодних підігрітих бобів! Ви чуєте мене, жінко?» Отож, уявіть моє здивування, коли після однієї такої розмови вона сіла поруч і вимагала від мене, аби я розказала, як нудно це було. Я також маю прекрасних друзів, котрі думають, що в них огидний вигляд; неймовірних клієнтів, які однієї миті вважають, що вони — подарунок Бога для людства, а наступної їм потрібно, щоб їх переконували у правильності їхньої думки, яку вони самі про себе вигадали; також у мене є винахідлива сусідка, котра не може вирішити, чи вона фінансовий геній та енергійна людина чи невдаха, яка може переселити свою сім’ю під міст після фінансового краху.
Уявлення про самого себе схоже на зоопарк.
Ми живемо, дрейфуючи поміж власними уявленнями про славу та нескінченними страхами, що ми просто ні на що не здатні (недостойні, ліниві, потворні), і що це лише питання часу — до того моменту, коли хтось викриє нас і здійме тривогу. Ми постійно себе мучимо, але для чого? Якщо ми можемо вирізнити щастя та славу (а я знаю, що ти можеш), навіщо ми марнуємо свій дорогоцінний час і витрачаємо енергію на зовсім непотрібні речі? Хіба наше життя не було б цікавішим, продуктивнішим і привабливішим, якби ми цілком прийняли свою прекрасну внутрішню сутність?
Повірити у те, що ти фантастичний, так само просто, як і повірити, що ти огидний.
Потрібно стільки ж енергії. Така сама кількість уваги. Отож, навіщо ми надаємо перевагу трагедії?
Ти коли-небудь помічав, як людина, котрою ти захоплюєшся, робить щось неймовірне, і ти щасливий за неї, але не здивований? Звичайно. Людина зробила щось феноменальне, і тому вона феноменальна! Але змусити себе побачити, який класний ти сам, це те саме, що змусити себе штовхати гігантську брилу на гору. Так, ми йдемо, ми піднімаємося, ми таки неймовірні! Упс! Ми ледь повземо, ми відхиляємося вліво! Пхай! Так, ми рухаємося. Ми молодці! Чекай, ми відійшли вправо… Ми бігаємо навколо брили, роблячи один крок уперед і чотирнадцять назад, коли на це зовсім немає потреби.
Натомість спробуй побачити себе очима тих, хто тобою захоплюється. Хто тебе розуміє. Хто не сумнівається у твоїх успіхах. Ці люди не мають жодного стосунку до твоїх страхів, побоювань, негативних уявлень про тебе. Усе, що вони бачать, — це твоя слава і твій потенціал.