“Культурна революція” в Україні, або Управління деградацією - Микола Іванович Сенченко
Отже, й професори Сенченко, Яременко, Щокін згідно з теорією “культурної інверсії” — антисеміти, а “Сільські вісті” і Міжрегіональну академію управління персоналом необхідно закрити. Тому що ми — християни, наше суспільство сформовано в просторі християнства, і цього вже достатньо, щоб нас оголосили антисемітами.
“Критична теорія з часом породжує культурний песимізм, — пише Б’юкенен, — відчуття чужорідності, безнадії і відчаю, коли навіть вільні люди, які досягли великих успіхів, починають сприймати свою країну як гнобителя, а суспільство — як таке, що не заслуговує на любов і вірність. Нові марксисти вважають культурний песимізм необхідною передумовою революційних змін”[25].
Як бачите, ми очікуємо нову революцію...
Щоб зрозуміти суть критичної теорії, слід почитати книги “Втеча від свободи” Е. Фромма, “Психологія мас і фашизму” і “Сексуальна революція” В. Райха. Ознайомившись із ними, ви зрозумієте, яке майбутнє готують нашим дітям і онукам.
Хто ж вони, ці новоявлені пророки культурної революції?
Еріх Фромм (1900—1980) — німецько-американський психолог і соціолог, представник неофрейдизму. В 1929—1932 рр. — співробітник Інституту соціальних досліджень у Франкфурті-на-Майні; в 1933 р. емігрував до США. Розробляючи цілісну концепцію особистості, Фромм зазначає, що в установленні зв’язку між психікою індивіда і соціальною структурою суспільства вирішальна роль належить страху. Саме страх, на його думку, придушується і витісняється в несвідомі риси, несумісні з панівними в суспільстві нормами. Різні форми соціальної патології в сучасному західному суспільстві він також пов’язує з відчуженням. Критикуючи капіталізм як хворе, ірраціональне суспільство, Фромм висуває проекти створення гармонійного “здорового суспільства” методами “соціальної терапії”, зокрема проект “перевиховання” американської нації[26]. Ідеї Фромма сьогодні активно втілюються в життя у різних країнах. Однією із організацій, яка цим займається, є створене в 1986 р. у Німеччині Міжнародне товариство Фромма.
Вільгельм Райх (1897—1957) — австро-американський лікар і психолог (з 1939 р. жив у США). Він зробив спробу об’єднати фрейдизм з марксизмом (фрейдомарксизм), виступав з ідеями сексуальної революції як складової будь-яких соціальних реформ (тепер зрозуміло, чому в Україні поряд з “демократичними реформами, яким немає альтернатив”, відбувається сексуальна революція). Райх вимагав скасування всіх форм “репресивної моралі”, моногамної сім’ї. За Райхом, кожен авторитарний лад базується на притлумленні сексуальних інстинктів, що стає основою характеру і джерелом масових неврозів. Культура, як стверджував Райх не терпить придушення й витіснення інстинктів. З 60-х років ідеї Райха були сприйняті на Заході “новими лівими”, які оголосили його своїм ідеологом[27]. Які наслідки застосування “новими лівими” критичної теорії у США?
“Мільйони людей почуваються чужинцями у своїй країні, — пише Б’юкенен. — Вони відвертаються від мас-культури з її культом тваринного сексу і гедоністичних цінностей. Вони спостерігають зникнення старовинних свят і згасання колишніх героїв. Вони бачать, як артефакти славного минулого зникають із музеїв і замінюються чимось потворним, абстрактним, антиамериканським; як книги, що запам’яталися нам з дитинства, вилучають із шкільної програми, даючи шлях новим авторам, про яких більшість ніколи не чула; як скидають звичні, успадковані від минулих поколінь моральні цінності; як умирає культура, що виростила цих людей — разом з країною, в якій вони росли”[28]. Це написано про США, проте кожна мисляча людина може сказати, що написане стосується й України, де людей намагаються зробити чужинцями у своїй країні.
Упродовж життя одного покоління багатьом американцям довелося побачити, як розвінчують їхнього Бога, скидають їхніх героїв, паплюжать культуру, перекручують моральні цінності, фактично — витісняють з країни, а самих називають екстремістами і брехунами за прихильність до ідеалів пращурів. Світ перевернувся. Вчорашня істина обернулася нинішньою брехнею. Все, що вчора вважалося ганебним — перелюбність, аборти, евтаназія, самогубство, гомосуксуалізм, — сьогодні прославляється як досягнення прогресивного людства. Ніцше говорив про переоцінку всіх цінностей: колишня доброчесність стає гріхом, а колишні гріхи — доброчесністю. Саме це — суть критичної теорії, культурна інверсія, що є ядром культурної революції.
“Коли є гроші, яке значення має культура? — пише Б’юкенен. — Де гаманець людини, там і її серце. Серця багатьох правих — у боротьбі за обмеження податків і скасування податку на прибуток. Ніхто не сперечається, це важлива справа. Проте чи виграє людина, отримавши весь світ, але втративши власну країну? Невже питання про збільшення ВВП на 2, 3, 4 відсотки важливіше від того, вціліє чи ні західна цивілізація, чи залишимся ми, американці, єдиною нацією перед Богом і людьми? За зниження народжуваності, відкритості кордонів і тріумфу антизахідного мультикультуризму на порядок денний виноситься питання про виживання США як держави і про виживання західної цивілізації в цілому... Надто, надто багато консерваторів, на жаль, відійшли вже в інший світ...”[29] .
Невже й ми підемо шляхом культурної революції, дамо можливість здійснювати її під наглядом ідеологів іудео лібералізму?
Лукач і Грамші мають безліч послідовників. У 1971 р. у США видруковано бестселер “Озеленення Америки”, автор якого Чарльз Райх пророкує наступ культурної революції: “Наступає революція! Вона відрізнятиметься від усіх революцій минулого. Вона звернеться до людини, а не до класів, й зачепить культуру, а зміна політичної структури відбудеться лише на останній стадії. Вона не потребує насильницьких дій для свого успіху, і придушити її насильством також не вдасться. Вона поширюється з дивовижною швидкістю, і вже наші закони, наші інститути і соціальна структура змінюються під її впливом... Така революція нового покоління”
