Вбивці на борту - Гюнтер Проділ
Думка про те, що цією операцією він пошиє у дурні поліцію так, як це ще ніколи нікому із злочинців не вдавалося, допомагає Діллінджеру подолати страх перед стражданнями. Майже з задоволенням лягає він на хиткий стіл, дбайливо підготовлений до операції, і… опиняється на грані смерті. Жоден з лікарів і не здогадувався, що Діллінджеру протипоказаний ефір. Протягом багатьох годин вони ведуть боротьбу за його життя. Нарешті, до гангстера повертається свідомість. Наступні операції здійснюються під місцевим наркозом.
Поки заживали шрами від операцій на обличчі й руках, Діллінджер відпустив маленькі вусики й пофарбував собі волосся. Наприкінці процедури від характерних рис його обличчя залишились тільки великі вуха і чорні пронизливі очі. Навіть найближчі його компаньйони й коханки, які знали про операцію, побачивши його згодом, здивовано хитали головами. Коли б не погляд і знайома, трохи згорблена постать, вони ніколи не повірили б, що перед ними Джон Діллінджер.
Змінене Лозером обличчя стало невпізнанним. Але чи так само успішно пройшла операція на кінчиках пальців — було ще неясно.
Щоб «перевірити» поліцію і поповнити свою спорожнілу касу, Діллінджер 30 червня разом зі своїми спільниками ван Метером, Чейзом і Джіллесом пограбував «Мерчентс-Нешнел-Бенк» в Саут-Бенді (штат Індіана). Здобич дорівнювала 90 тисячам доларів, але сам напад пройшов не так чисто, як попередні. В приміщенні каси стояв на посту поліцейський, і бандити вбили його. У загальній метушні одному з касирів вдалося натиснути кнопку сигналу тривоги. Щоправда, Діллінджеру пощастило втекти із здобиччю ще до того, як прибула поліція.
Вся Америка схвилювалась: напад довів неспроможність поліції покінчити з «ворогом № 1». І, наче навмисне кепкуючи з поліції, Діллінджер з купкою гангстерів звільняє з каторжної в'язниці в Хантсвіллі колишнього члена своєї банди Клайда Барроу. Останнього разом з коханкою Бонні Пестор було засуджено до страти за дванадцять убивств, і вона мала відбутися через кілька днів. Таємничим і так до кінця і не розгаданим шляхом Барроу, як свого часу Діллінджер у в'язниці Краун-Пойнт, добув автомат і звільнився від наручників. Так само, як колись Діллінджер, він, тримаючи під дулом автомата наглядачів, вивів з камери смертників свою коханку, а натомість замкнув там вартових. Дальший шлях втечі прокладає йому банда Діллінджера, яка під'їхала до в'язниці на двох броньованих автомашинах. Вогонь бандитів примусив тюремну охорону відступити. Щоправда, в цій справі ФБР вдалося кінець кінцем узяти гору. Через кілька днів Клайда Барроу і Бонні Пестор вбили, коли вони намагалися перетнути в автомобілі кордон між штатами Техас і Арканзас. Це зробила рота агентів-снайперів під командуванням інспектора Френка Харпера.
Пишаючись цим успіхом, керівництво ФБР експонувало продірявлену автомашину на всесвітній виставці, відкритій саме в ті дні в Чікаго. А Френк Харпер, одягнутий в елегантну поліцейську уніформу, чотири рази на день розповідав відвідувачам, як він розправився з найнебезпечнішим членом банди Діллінджера — Клайдом Барроу.
В той час ніхто й уявити собі не міг, що згодом станеться ще більша сенсація — ліквідація самого ватажка банди. Причому не гарячкова діяльність усього апарату ФБР спричинить це, а… ревнощі маленької, непоказної жінки.
* * *20 липня в бюро Мелвіса X. Первіса, шефа Чікагського відділення ФБР, з'явилася власниця пансіонату Анна Сейдж і з невинною усмішкою заявила, що домовилася зустрітись біля кінотеатру «Біограф» на Лінкольн-авеню з Джоном Діллінджером, щоб разом з ним подивитись фільм «Манхеттенська мелодрама». Присутня буде ще одна дама, подруга Діллінджера, але це не повинно бентежити поліцію. Отже, якщо хтось хоче побачити Діллінджера, то вона може це влаштувати. За цю інформацію вона вимагає виплату винагороди, обіцяної за голову Діллінджера, а також забезпечення її особистої охорони по дорозі до нью-йоркського порту, звідки вона має намір якомога швидше виїхати на пароплаві до Європи.
Спочатку Первіс поставився до розповіді відвідувачки з недовірою. Як же так? Роками ганяються за Діллінджером найкращі, найспритніші агенти ФБР і нічого не можуть вдіяти. Місяцями сидять у засідці за кожним стовпом, на кожній вулиці, у кожній пивничці найдосвідченіші з них, виглядаючи Діллінджера, і все марно. А тут з'являється до нього в бюро якась рудувата дамочка і так собі просто заявляє: «Якщо ви хочете впіймати Джона Діллінджера, приходьте в неділю увечері до кінотеатру «Біограф». Ні, Первіс не може цьому повірити. Це, мабуть, якийсь хитрий хід чи безглуздий жарт.
Однак насправді все саме так і було. Протягом кількох років Анна Сейдж була найвідданішою коханкою Діллінджера. Заради нього вона покинула свого чоловіка і щоразу переховувала гангстера в своєму пансіонаті, розташованому в сусідстві з канцелярією ФБР, коли його розшукувала поліція. Досі Анна Сейдж прощала своєму коханцеві інтрижки з іншими жінками. Але тепер, нарешті, терпець їй урвався. Зі свого останнього «турне» по Штатах Діллінджер повернувся в товаристві нової двадцятирічної подружки. Та ще й зажадав від Анни офіційного визнання своєї нової пасії, бо сама Анна, мовляв, стала вже занадто старою. Яке нахабство! Їй і так уже набридло подібне життя. Отож вона хоче покінчити з ним і розпочати все знову у себе на батьківщині, в Румунії. Винагорода за голову Діллінджера повинна допомогти їй у цьому. Ось чому Анна Сейдж і з'явилась до ФБР.
Тепер Первіс переконався, що жінка не бреше. Він обіцяє їй винагороду, безкарність та охорону аж до пароплава. Він хоче відразу взяти її під варту, аби з нею нічого не трапилось. Але жінка заперечливо хитає головою.
— Я повинна бути на місці, інакше ви не пізнаєте його. У нього тепер зовсім інший вигляд!
І Первіс уперше чує про операції на обличчі й руках Діллінджера.
Первіс одразу ж інформує шефа ФБР Гувера про можливість арештувати Діллінджера, але дістає вказівки, які змушують його лише безпорадно розвести руками. Ще б пак! Діллінджер цього вечора буде сам. Уперше є можливість схопити його живцем. Він стане перед судом, і нарешті можна буде дізнатись про всі його злочини й склад
