Крутість тобі личить: як перестати сумніватися в собі й почати жити на повну - Джен Сінсеро

себе чи себе, що діє як профан. Це частина нас, яка керує нами, коли ми певною мірою шкодимо власному щастю, зраджуючи чоловіка чи дружину, тому що десь глибоко всередині не відчуваємо, що нас достатньо люблять; чи коли не йдемо за покликом серцем і не займаємося акторською кар’єрою, оскільки боїмося, що нас побачать такими, якими ми є насправді. І це триває й триває, ми й далі показуємо, які ми класні, та граємо м’язами на публіці, тому що насправді не почуваємося в безпеці і нам потрібне підтвердження ззовні, що ми достатньо хороші.

Іншими словами, існує більш ніж один спосіб займатися самозвеличенням.

Із цієї миті я називатиму его Глибоким Сном. Або ГС скорочено. Думаю, що це буде зрозуміліше. До того ж, мабуть, і доречніше, позаяк головна причина неприємностей (коли ти й надалі залишаєшся у злиднях, зустрічаєшся з ідіотами, не контролюєш своїх сліз на публіці, бо ненавидиш своє життя) полягає в тому, що до тебе ще не дійшло, яким насправді могутнім ти є чи який надзвичайно багатий наш Усесвіт.

Усе гаразд, тож рухайся вперед.

Глибокий Сон діє відповідно до твоїх обмежувальних помилкових уявлень. Це сміття, запхнуте у твою підсвідомість. Це дитина, яка не каже тобі правди. Це рішення, які ти прийняв щодо себе, надавши собі якихось повноважень. Глибокий Сон отримує схвалення від зовнішніх джерел (я роблю це для того, щоби здобути твоє кохання, твоя думка про мене важливіша, ніж моя власна), ти йому піддаєшся (обставини конт­ролюють моє життя, я — жертва), він ґрунтується на страхові та відчайдушно намагається втримати тебе у безпеці, яку ти сам створив і яка базується на цих обмежувальних помилкових уявленнях (іншими словами можна сказати, що це твоя зона комфорту). Глибокий Сон живе в минулому і в майбутньому та вірить, що ти не пов’язаний ні з чим, що тебе оточує.

Твоє справжнє «я», твоє вище «я», чи суперего (твоє «я» не з Глибокого Сну), з другого боку, є частиною тебе і функціонує у зв’язку з Джерелом Енергії. Воно отримує схвалення зсередини (я люблю себе й довіряю собі, мені здається це правильним, у мене є мета, мене люб­лять), воно упереджувальне (я контролюю своє життя, я впевнений, що зараз зберуся й покажу, на що здатен), ґрунтується на любові й орієнтоване на створення реальності, яка спирається на твій необмежений потенціал — як тільки ти прокинешся із Глибокого Сну. Твоє справжнє «я» живе в теперішньому часі (не застрягає у твоїй голові), щиро вірить у дива і є одним цілим з Усесвітом.

Ми всі живемо поміж двох перспектив, і, поки я серйозно сумніваюся, що є хтось цілком вільний від Сну, більшість людей так переймаються Глибоким Сном, що задовольняються реаліями, які дале-е-е-еко не те, що для них доступне.

Чимало людей навіть не усвідомлюють того, що їм доступне, позаяк ми живемо в суспільстві, яке базується на страхах і зарозуміло ставиться до людей, котрі прокинулися від Глибокого Сну, вибухнули у своїх зонах комфорту і йдуть за покликом свого серця у великий невідомий світ. Часто такі великі рішучі кроки вважають безвідповідальними, егоїстичними чи нерозсудливими (поки ти не зазнаєш успіху, бо тоді ти, звісно, стаєш геніальним). І ось чому:

Спостерігання за тим, як хтось займається якоюсь справою, може вкрай засмутити людину, котра прожила все своє життя, вигадуючи серйозні пояснення, чому їй самій нічого не вдалося.

Я, очевидно, узагальнюю, і чимало людей справді радіють нашим успіхам та підбадьорюють. Але однією із перших реакцій, з якою ти можеш зіткнутися, коли вирішиш прокинутися від Глибокого Сну та суттєво змінити на краще своє життя, є несхвалення від людей, які й далі лежать на канапі. Причому це найближчі тобі люди.

Вони можуть демонструвати незадоволення різними способами: злість, образи, перебивання, критика, фиркання щоразу, коли ти говориш про свою нову справу чи нових друзів, постійні зауваження про те, що ти робиш зовсім не так, як колись. Вони насуплюють брови, переживають, дражнять тебе, перешкоджають доступу до соціальних мереж тощо.

Ширлі, ти справді збираєшся залишити свою стабільну роботу службовця у великій компанії, щоби відкрити манікюрний салон, коли в тебе двоє дітей, банківський кредит і високий артеріальний тиск? Так, кілька нових фірм стають успішними, особливо за таких економічних умов, але невже ти не переживаєш, що може трапитися з твоєю сім’єю, коли твоя справа завершиться провалом?

Звичайно, Ширлі турбує те, що може трапитися з її сім’єю, коли вона зазнає невдачі! Вона щоночі прокидається в паніці, але забуває свої страхи, щоби створити те, чого вона прагне, а не помирати повільною смертю біля кулера та скиглити про те, наскільки сухим був торт на вечірці, яку організував твій начальник у конференц-залі минулого тижня.

Навіть якщо близькі роблять це, бо люблять нас і хвилюються за наше майбутнє, не перебирай на себе чужих страхів і тривог. Це зовсім не те, що тобі потрібно, коли ти нарощуєш м’язи супергероя, аби вийти зі своєї зони комфорту й ризикнути. Отож, я рекомендую тобі тримати рот на замку і нічого не казати людям, які можуть збити тебе з цієї дороги. Натомість знайди тих, хто вже досяг успіху (чи хто принаймні підняв ногу, щоби зробити перший крок), або людей, які точно будуть тебе підтримувати та на яких можеш покластися. Адже тепер ти матимеш власне внутрішнє фрик-шоу, з яким тобі доведеться давати раду, коли ти будеш намагатися подолати незадоволення від свого ГС.

Глибокий Сон схожий на надмірно турботливу матір-італійку, яка не тільки не хоче, щоби ти виходив на вулицю, а й прагне, щоби ти жив із нею завжди. Її наміри добрі, але ґрунтуються на страхах. Поки ти будеш залишатися всередині знайомої, вільної від ризику зони своєї теперішньої реальності, Глибокого Сну для тебе цілком достатньо. Але якщо тобі треба втекти від неї на якусь тусівку в зовнішньому світі, твоя турботлива мати, котра все контролює, буде хапати тебе за руки, дряпатися, кричати, кусатися, кидатися на землю, щоби перегородити тобі шлях у нове життя. Та вона буде робити будь-що, і не завжди приємне, аби зупинити тебе.

Це так, ніби ти кидаєш курити чи вживати наркотики. Нарешті ти робиш рішучий крок і вживаєш якихось заходів, щоби покращити своє життя. Протягом кількох днів чи тижнів тобі навіть гірше, ніж вередливій дитині. Ти терпиш усе, переживаєш увесь цей жах, звільняючи своє тіло від токсинів, тебе трусить, ти пітнієш, блюєш і думаєш, як тобі таке спало на думку і як це взагалі могло здатися хорошою ідеєю. І це дійсно круто.

Те ж саме відбувається, коли ми позбуваємося обмежувальних підсвідомих уявлень, що тримають нас позаду, і врешті робимо рішучий крок, аби вийти зі своєї зони комфорту. Це детокс таких неймовірних масштабів, що інколи видається, ніби Всесвіт діє проти тебе: дерево падає на машину, комп’ютер ламається, ти застаєш кохану в ліжку з найкращим другом, твої документи крадуть, ти десь підхоплюєш грип, у твоєму будинку обвалюється стеля і ти сідаєш на жуйку… Насправді ж Глибокий Сон створює хаос, намагаючись перешкодити і залишити